Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа №826/10669/18
провадження №К/9901/20839/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 (колегія суддів у складі судді-доповідача Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Мельничук В.П.)
у справі №826/10669/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни другої групи з 08.06.2016;
зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи, яка настала внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено частково.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 28.05.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог відмовити повністю.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належно оформлені докази про наявність у підписанта зазначеної апеляційної скарги права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції незаконно повернув апеляційну скаргу, оскільки довіреність на представництво прав та інтересів Міністерства оборони України у судах, яка подавалась разом із зазначеною апеляційною скаргою, повністю відповідає вимогам законодавства, а отже особа, яка підписала апеляційну скарга, мала на це відповідні повноваження.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
9. Згідно частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
10. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
11. Відповідно до частин першої, третьої, шостої, восьмої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
12. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
13. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
14. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
15. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
16. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія доданої до апеляційної скарги довіреності на повноваження Дорожинської А.Д., завірена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А. Комар, проте копії наказу про призначення посадової особи не надано, а отже особа, яка підписала апеляційну скаргу не є належним представником у даній справі в розумінні ст. 59 КАС України.
17. Верховний Суд звертає увагу, що подібний спір (щодо повноважень представника Міноборони Дорожинської А.Д., яка підписала апеляційну скаргу на підставі довіреності, завіреної начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А. Комар) вже перебував на розгляді Верховного Суду.
18. Так, у постанові від 30.10.2019 (справа №760/1909/17) Верховний Суд зазначив:
«Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Верховний Суд наголошує на тому, що до апеляційної скарги була долучена копія довіреності, яка засвідчена у відповідності з наведеними вище нормативними актами (копія довіреності від 09 серпня 2018 року, із терміном дії до 31 грудня 2018 року), видана Міністром оборони України Полтораком Степаном Тимофійовичем.
Згідно із Положенням Про Міністерство оборони України, затвердженим постановою КМУ України від 26 листопада 2014 року №671 (далі Положення № 671, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міноборони оброни України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період
Відповідно до підпунктів 1, 23,24, 29 пункту 10 Положення № 671 Міноборони очолює Міністр який у тому числі (…) здійснює керівництво його діяльністю, представляє Міноборони у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, підписує накази, дає доручення
07 вересня 2018 року Міністр оборони України видав довіреність за №220/474/Д начальнику Північного територіального юридичного управління полковнику юстиції А. Комар, якою серед іншого (…) уповноважив останнього засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, створених у Міністерстві оборони України.
Довіреністю від 09 серпня 2018 року за №220/448/д Міністр оборони уповноважив відповідального виконавця відділу (представництва у судах загальної юрисдикції) Північного територіального юридичного управління старшого солдата Дорожинську Анну Дмитрівну представляти інтереси Міністерства оборони України в судових установах. Копія довіреності від 09 серпня 2018 року, долучена до апеляційної скарги, засвідчена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А. Комар.
З таки встановлених обставин, Верховний Суд дійшов до висновку, що копія довіреності від 09 серпня 2018 року, долучена до апеляційної скарги, засвідчена уповноваженою посадовою особою Міністерства оборони України та є належним та допустимим доказом на підтвердження повноважень Дорожинської А.Д. на підписання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у таких справах: №750/4345/18 постанова від 23 січня 2019 року, №760/14379/16-а постанова від 18 вересня 2019 року, №640/12605/19 постанова від 17 жовтня 2019 року.
Верховний Суд наголошує, що встановлені обставини є відмінними від правової позиції, зазначеної в ухвалах від 05 січня 2018 року у справі №819/492/17 (К/9901/5655/17), від 05 січня 2018 року у справі №804/2619/17 (К/9901/224/18), від 05 січня 2018 року у справі №826/6708/15 (К/9901/4159/17), від 05 лютого 2018 року у справі №818/1031/17 (К/9901/90/18), на які посилається суд апеляційної інстанції.».
19. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.
20. Таким чином, враховуючи що спірні правовідносини у цій справі цілком тотожні зі справою №760/1909/17 (в частині оскарження ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг), беручи до уваги практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що Дорожинська А.Д., яка підписала апеляційну скаргу від імені відповідача, не мала права її підписувати.
21. Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
22. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо під час звернення із заявами (скаргами) у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 10 указаного Кодексу).
23. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
24. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
25. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
27. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №826/10669/18 - скасувати.
3. Справу №826/10669/18 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб