04 грудня 2019 року
Київ
справа №1540/4234/18
адміністративне провадження №К/9901/33244/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Глобалпроекшн» до ГУ ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції (ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною відмову в прийнятті податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області у прийнятті податкової звітності ТОВ «Глобалпроекшн», а саме: декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року з додатками до неї, - та визнати податкову декларацію ТОВ «Глобалпроекшн» з податку на додану вартість за вересень 2017 року з додатками до неї такими, що подані у день їх фактичного отримання 20.10.2017 року; зобов'язано ГУ ДФС в Одеській області виключити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо відмови ТОВ «Глобалпроекшн» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року з додатками до неї; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві від 31.07.2018 №787/26-15-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Глобалпроекшн»; зобов'язано ГУ ДФС в Одеській області відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Глобалпроекшн» з дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме: 31.07.2018 з усіма відповідними показниками, що існували до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
ГУ ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі обставин щодо направлення ТОВ «Глобалпроекшн» 19.10.2017 до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області засобами електронного зв'язку (відповідно до договору від 15.06.2017 про визнання електронних документів) декларацій з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) за вересень 2017 року, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2017 року.
У зв'язку із неприйняттям цих звітних документів ТОВ «Глобалпроекшн» 20.10.2017 направило їх на адресу ДПІ засобами поштового зв'язку разом з платіжними дорученнями, копіями вантажних митних декларацій за червень-серпень 2017 року, електронним носієм інформації.
Встановивши, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ відповідала вимогам пунктів 48,1 - 48,5 статті 48, пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, суд виснував, що контролюючий орган неправомірно відмовив у прийнятті податкової декларації, так само, як і прийняв рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду