04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10869/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Луців І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційною скаргою Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Борискін С.А., м. Рівне) у справі № 460/1036/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості,-
02 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/00495. Взнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості - задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці ДФС №UA204000/2019/00495.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Рівненською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що Відповідно до договору купівлі-продажу вживаного автомобіля, 15.03.2019 ОСОБА_1 придбано у громадянина Німеччини (нерезидента) транспортний засіб марки VOLKSWAGEN-VW, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (VIN-код) WVGZZZ1TZCW118581 за ціною 2 689,10 євро (з ПДВ 3200,00 євро), у зв'язку з чим оформлено митну декларацію країни відправлення від 29.03.2019 №19PL301010E0264937.
02.04.2019 уповноваженою декларантом особою (митним брокером -ФОП Медвідь ОСОБА_2 Миколаївною) Рівненській митниці ДФС подано до митного контролю електронну митну декларацію №UA204010/2019/211280 на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN-VW, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_2 , загальна кількість місць включаючи водія 7, призначення: для використання по дорогах загального користування, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 1598 см3, колісна формула: 4 х 2, календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, тип кузова: універсал.
У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 3200,00 євро (графа 42 митної декларації).
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема:
-рахунок-фактура (інвойс) або договір від 19.03.2019 (а.с.23-24), акт проведення огляду (переогляду) товарів №UA204010/2019/211189 від 02.04.2019, № UA205010/2019/216984 від 30.03.2019 (а.с.32-33), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЕС НОМЕР_3 від 23.01.2012 (а.с.25-28), довідку про транспортні витрати від 02.04.2019 (а.с.35), копія митної декларації країни відправлення MRN 19PL301010E0264937 від 29.03.2019 (а.с.29-30).
04.04.2019 Рівненською митницею ДФС надіслано декларанту повідомлення №912572, яким для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів відповідач вимагав надати:
- касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації країни відправлення; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо), який можливо поширити на заявлену партію товару.
У відповідь на такий запит декларантом додатково було надано листом №04/04 від 04.04.2019 копію експертної митної декларації країни відправлення та повідомлено, що інших документів надаватися не буде (а.с.34).
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00495.
05.04.2019 декларантом, з метою виписку товару у вільний обіг, було подано нову електронну митну декларацію №UA204010/2019/211647, в якій ціну товару визначено на рівні 3200,00 євро. У лівому підрозділі графи 43 "код МД" проставлено "1", тобто декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару, а в правому підрозділі графи 43 проставлено "6", тобто вказано на другорядний метод визначення митної вартості товару, обраний митним органом(а.с.21-22).
02.04.2019 та 05.04.2019 ОСОБА_1 здійснено доплату за митне оформлення транспортного засобу, що підтверджується квитанціями, що містяться в матеріалах справи (а.с.37-39).
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у ч.2 ст.53 МК України.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Приписами ч.3 ст.53 МК України передбачено можливість органу доходів і зборів письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи у разі, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.
05.04.2019, відповідно до приписів ч.7 ст.55 МК України, товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №UA204010/2019/211647.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280 посадовою особою Рівненської митниці ДФС не наведено визначених ст.53 МК України підстав для витребування додаткових документів, проте зазначено про наявність у митниці інформації про вартість імпортованого товару в сумі 5800,00 Євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.
Як встановлено судом, така інформація отримана митним органом із джерел довідкової інформації з мережі Інтернет, зокрема, з електронного довідника www.schwackenet.de.
Слід звернути увагу на те, що узагальнена інформація, що надає Schwacke інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об'єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об'єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об'єктивної вартості транспортного засобу.
Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку.
Таким чином, відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з електронного довідника www. schwackenet.de. з середніми цінами моделі транспортного засобу позивача, в той час, коли наданими до митного оформлення документами цілком підтверджена вартість конкретного товару, визначена за основним методом.
Врахувавши вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості автомобіля, придбаного позивачем, та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.
Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що орган доходів і зборів у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2 даним вимогам не відповідає, оскільки не містить докладної інформації про визначення митної вартості, а також конкретної інформації про джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладено на суб'єкта владних повноважень. При цьому митний орган лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Договір купівлі-продажу вживаного автомобіля від 19.03.2019 - це єдиний документ, який був виданий продавцем, в рахунку до якого 19.03.2019 засвідчено дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 3200 євро з ПДВ, в результаті чого видано митну декларацію країни відправлення MRN 19PL301010E0264937 від 29.03.2019.Інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу у позивача відсутні.
Стороною відповідача не спростовано, що розрахунок через фінансову установу не здійснювався, а тому обґрунтованими також є доводи позивача про відсутність будь-яких банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на необхідності подання яких наполягав відповідач.
Інформацію щодо митної вартості придбаного позивачем товару у розмірі 3200,00 євро також підтверджено ТОВ "МС ЛОДЖІСТІК", яке здійснювало оформлення експортного товаросупровідного документа 29.03.2019 після придбання транспортного засобу на території Євросоюзу (а.с.91-103).
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 460/1036/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повний текст постанови складено 05 грудня 2019 року.