04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11207/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,
з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Тернопільська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
суддя(і) у І інстанції Дерех Н.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення 03 жовтня 2019 року,
У вересні 2019 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (далі - ВДАБК) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання за власний рахунок привести земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:02:0087 у попередній стан шляхом демонтажу самочинно збудованого об'єкта.
02 жовтня 2019 року до цього ж суду позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії з реєстрації права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна, шо знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . С АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:02:0087.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на самочинно зведений об'єкт нерухомого майна вирішить спір по суті.
У апеляційній скарзі ВДАБК просив ухвалу суду від 03 жовтня 2019 року скасувати та задовольнити подане клопотання про забезпечення позову. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що підставою забезпечення позову є не лише реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, але й те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 погодився із оскаржуваним судовим рішенням та просив залишити його без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Представники ВДАБК та Тернопільської міської ради у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість доводів апелянта, просили залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без задоволення, а апеляційну скаргу ВДАБК - без змін.
Третя особа ОСОБА_2 подав апеляційному суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із приписами частини 2 статті 150 цього Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть бути такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Зазначені підстави є оціночними і при надання їм відповідної оцінки суд у кожному конкретному випадку, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, повинен встановити наявність хоча б одна з наведених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та можливість застосуванням певного заходу забезпечення позову з точки зору співмірності із заявленими позовними вимогами та наслідками його вжиття для заінтересованих осіб.
Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача і суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як слідує з поданого позивачем клопотання про забезпечення позову, будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою пр. С АДРЕСА_3 Бандери, АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:02:0087, у м. Тернополі здійснюється без відповідних дозвільних документів, без вихідних даних, без експертизи проектної документації. У зв'язку із наведеним, позивач вважає, що відсутні гарантії, що при будівництві даного будинку дотримані усі будівельні норми, що може мати наслідком ймовірну небезпеку його розвалу.
Відповідачем не було надано достатніх, належних та допустимих доказів на спростування вказаних тверджень позивача та підтвердження законності будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою пр. С АДРЕСА_3 Бандери АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:02:0087, у м. Тернополі ні у ході розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи.
При цьому апеляційний суд вважає, що реєстрація права власності на вказаний будинок чи його частину у подальшому суттєво утруднить виконання ймовірного рішення про задоволення позову ВДАБК, оскільки вимагатиме встановлення належних власників навоствореного нерухомого майна, залучення їх до участі у справі та врахування їх правового статусу при остаточному вирішенні спору та виконанні рішення суду.
Наведене свідчить, що без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ВДАБК захист його прав та інтересів може стати утрудненим та потребувати докладання значних зусиль, що зумовлює необхідність забезпечення заявленого ним позову у запропонований спосіб.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що висновок суду першої інстанції про те, що забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на самочинно зведений об'єкт нерухомого майна за адресою пр. С.Бандери, АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:02:0087, м. Тернопіль фактично вирішить спір по суті є помилковим, оскільки вимоги позовні вимоги ВДАБК та вимоги позивача у клопотанні про забезпечення позову є абсолютно різними та не накладаються навіть частково.
Положеннями частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при вирішенні даного процесуального питання було неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а його висновки не відповідали таким обставинам.
Відтак, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та задовольнити заяву ВДАБК про вжиття заходів забезпечення цього адміністративного позову у запропонований спосіб.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 312, 313, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі 500/2033/19 скасувати.
У порядку забезпечення адміністративного позову заборонити суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії з реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:06:02:0087 за адресою пр. С АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 05 грудня 2019 року.