ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2019 року м. Київ № 761/39232/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про зобовязання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 9 207,59 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва про повернення безпідставно сплачених коштів - передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 передано на розгляд судді Арсірію Р.О. передано позовну заяву № 320/3790/19.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначено статтями 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суддею встановлено, що всупереч вимогам статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, відомі номери засобів зв'язку відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
В той же час матеріали справи № 320/761/39232/19 не містять примірника позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, за змістом ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.161 КАС України, як така, що не містить доказів сплати судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва заявлених позовних вимог.
Наявна в матеріалах справи квитанція №1031019487 від 04.10.2019 не приймається 0удом до уваги як доказ сплати судового збору, адже за вказаним платіжним документом судовий збір сплачений на користь іншого суду.
При цьому суд зазначає, що порушення представником позивачем правил підсудності, що визначені КАС України, не може бути підставою для звільнення особи від сплати судового збору за місцем розгляду справи.
Додатково зазначає, що з огляду на положення абз. 1 п. 5 Порядку №787 "Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", відповідно до яких повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір, в зв'язку з порушення правил підсудності, на підставі Порядку №787.
Таким чином позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 768,40 грн.
Як визначено частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При цьому, частиною першою статті 77, частиною першою статті 79 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.
Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Однак, позивач до позовної заяви додав копії документів, які належно не засвідчені: відмітка про засвідчення копії документа не містить назви посади, особи яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Крім того, в порушення вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України до позовної заяви не додано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Встановлене свідчить про недотримання позивачем вимог частини першої статті 161 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду :
- позовної заяви у примірнику для суду і для учасників справи, складної відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн;
- засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у двох примірниках. Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк пять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Арсірій