29 листопада 2019 року Справа № 280/4316/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електротехніка» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 10, код ЄДРПОУ 19275366) до Головного управління Держпраці України у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови,
04 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електротехніка» (далі - позивач, ТОВ «ВП «Електротехніка») до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗП 2201/564/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 08.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22.07.2019 інспекційне відвідування проводилося у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2017 № 295. При цьому 14.05.2019 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/8917/17 було скасовано постанову КМУ від 29.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином позивач вважає, що наказ про проведення інспекційного відвідування та направлення не породжує жодних правових наслідків. Крім того, директора ТОВ «ВП «Електротехніка» не було ознайомлено з наказом та направленням на проведення інспекційного відвідування та підставами, які стали передумовою для проведеннявідповідної перевірки.
Також в обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при розгляді справи про накладення штрафу посадові особи ТОВ «ВП «Електротехніка» не були присутні, про дату, час і місце розгляду справи не повідомлялись. Просить позовну заяву задовольнити.
Ухвалою від 05.09.2019 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 09.09.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 30.09.2019 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30.10.2019.
29.10.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що головним державним інспектором Боровською Н.Ю. було проведено інспекційне відвідування з 19.07.2019 по 22.07.2019, під час якого встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Вказує на те, що здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю регламентовано, крім Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві. Скасування постанови КМУ № 295 від 29.04.2017 жодним чином не впливає на проведення інспекційного відвідування позивача, оскільки приздійсненні своїх повноважень інспектор керувався Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року про інспекцію у промисловості й торгівлі, Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, просить не брати до уваги посилання позивача на те, що при розгляді справи про накладення штрафу посадові особи ТОВ «ВП «Електротехніка» не були присутні, про дату, час і місце розгляду справи не повідомлялись, оскільки вказане спростовується доданими до матеріалів справи документами. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 30.10.2019 розгляд справи було відкладено на 25.11.2019.
25.11.2019 від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
На підставі наявних матеріалів судом встановлені такі обставини.
На підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 783 від 15 липня 2019 року та наказу № 1268 від 15.07.2019 головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Боровська Н.Ю. відповідно до статті 259 Кодексу Законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, провела інспекційне відвідування на ТОВ «ВП «Електротехніка» на предмет дотримання останнім законодавства про працю.
За результатами інспекційного відвідування складено акт № ЗП2201/564/АВ від 22 липня 2019 року, у якому зафіксовано порушення: частин першої, другої статті 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - в ході інспекційного відвідування встановлено, що заробітна плата працівникам ТОВ «ВП «Електротехніка» виплачується з порушенням строків. На час проведення інспекційного відвідування остання заробітна плата була 28.05.2019 за квітень 2019 року. Заробітна плата за травень 2019 року (751176,49 грн.) та червень 2019 року (413060,86 грн.) не виилачувалась.
Також, 22 травня 2019 року інспектор праці Боровська Н.Ю. винесла припис № ЗП2201/564/АВ/П, яким зобов'язала позивача до 22.10.2019 усунути виявлені порушення.
Рішенням № ЗП2201/564/АВ/П/ПТ/ІП від 26 липня 2019 року розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ «ВП «Електротехніка» призначено на 08 серпня 2019 року.
Постановою № ЗП2201/564/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 08.08.2019, прийнятою заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 ЗУ «Про зайнятість населення», частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 8 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року, абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на ТОВ «ВП «Електротехніка» штраф у розмірі 12519 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані положеннями Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Приписами частин 4 та 5 статті 2 Закону № 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами та зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
З огляду на зазначені приписи Закону, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється за наявності підстав виключно у встановленому Закону № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
Конституційне поняття "закон", на відміну від поняття "законодавство", не підлягає розширеному тлумаченню. Це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень.
Єдиним діючим законом, який регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закону № 877-V. Відтак, при проведенні заходів державного контролю (нагляду) підлягають застосуванню усі положення Закону № 877-V, оскільки будь-яких особливостей іншими законами не встановлено.
Одночасно слід зазначити, що КЗпП України не визначає особливостей здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.
У свою чергу, постанова Кабінету міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підзаконним нормативно-правовим актом, застосування якого прямо суперечить вимогам Закону № 877-V.
Крім того, на час проведення інспекційного відвідування та виникнення спірних правовідносин набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Мотивом ухвалення такого судового рішення стало, зокрема, те, що оскаржувана постанова за своєю суттю суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідач вважає, що його посадова особа могла провести інспекційне відвідування, оскільки органи Держпраці під час призначення та здійснення інспекційних відвідувань керуються такими основними законодавчими актами, як зокрема, - Конституція України, Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року Про інспекцію праці в промисловості й торгівлі, Конвенція Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та інше.
Однак суд звертає увагу, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та як уже було встановлено судом вище, спірні правовідносини врегульовані виключно положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці в промисловості й торгівлі кожний член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція є чинною, повинен забезпечувати систему інспекції праці на промислових підприємствах.
Суд звертає увагу, що вказана Конвенція №81 стосується виключно тільки промислових підприємств.
Конвенція № 129 1969 року, в свою чергу, стосується виключно сільськогосподарських підприємств.
Визнаючи нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов правового висновку про те, що Порядком, затвердженими оскаржуваною постановою безпідставно поширено норми міжнародних Конвенцій на відносини, які такими Конвенціями не регулюються. Не розмежовано коло суб'єктів господарювання, на яких розповсюджуватиметься зазначений порядок контролю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованою Законом № 1985-IV від 08.09.2004 року та Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві № 129, та коло суб'єктів господарювання, під час перевірки яких не застосовуватимуться такі особливості, а перевірки здійснюватимуться відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є - Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів.
Отже, ні Конвенція № 81, ні Конвенція № 129 не можуть бути правовою підставою для проведення інспекційного відвідування ТОВ «ВП «Електротехніка».
Позивач просить задовольнити позовні вимоги у звязку з відсутністю підстав проведення інспекційного відвідування та порушення порядку розгляду справи про накладення штрафу.
На переконання суду, у випадку незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що інспекційне відвідування було призначене та проведене всупереч вимог законодавства, поза межами повноважень та не у спосіб, визначений Законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що інспектором праці не було предявлено копію наказу про проведення інспекційного відвідування .
Разом тим, долучена відповідачем до матеріалів справи копія вказаного вище направлення не містить жодної відмітки про відмову від її отримання, зробленої власноручно позивачем або інспектором праці.
Жодних доказів на підтвердження того, що позивачу було вручене направлення на інспекційне відвідування або, що він відмовився від його отримання, відповідачем надано суду не було.
Крім того, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 3-7 Порядку №509 (в редакції на момент спірних правовідносин) уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляд.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26 липня 2019 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу 29.07.2019 на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд справи, відповідно до якого призначено дату розгляду справи на 08.08.2019.
Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом та згідно поштового відстеження відправлення з веб-сайту Укрпошти отримано уповноваженою особою позивача 06.08.2019.
Таким чином, відповідачем не було порушенено строки повідомлення суб'єкта господарювання щодо дати розгляду справи про накладення штрафу.
Аналіз змісту пунктів 6-7 Порядку №509 свідчить про те, що мають бути докази повідомлення особи, відносно якої буде розглядатись справа і саме за умови належного повідомлення, сповіщення особи (що особа знає про дату, час та місце розгляду справи) та за відсутністю клопотання про відкладення, така справа може бути розглянута за відсутністю суб'єкта господарювання.
Відтак, суд дійшов висновку, що на момент прийняття оскаржуваної постанови від 08.08.2019, у відповідача були наявні докази належного повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ТОВ «ВП «Електротехніка».
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було незаконно ініційовано та здійснено інспекційне відвідування діяльності позивача, за наслідками проведення якого встановлено порушення.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електротехніка» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 10, код ЄДРПОУ 19275366) до Головного управління Держпраці України у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2201/564/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 08.08.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електротехніка» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 10, код ЄДРПОУ 19275366) сплачену суму судового збору в розмірі 1921 грн. (одну тисячу девятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці України у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2019.
Суддя А.В. Сіпака