02 грудня 2019 року о/об 10 год. 24 хв.Справа № 280/3162/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю представника позивача Шкабуро О.В., представника відповідача Кузнецової Ю.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Електротехнологія” (69065, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, буд.3; код ЄДРПОУ 05402335)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (надалі - позивач, ПрАТ «Електротехнологія») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0077755006 від 11.06.2019 у сумі 57788 грн. 01 коп. за платежем податок на додану вартість.
У позові (а.с.56-58) зазначено, що податкове повідомлення-рішення за № 0077755006 від 11.06.2019 позивач вважає таким що не відповідає дійсності та порушує чинне законодавство України. На підтвердження своєчасності сплати податку на додану вартість за період зазначений в Акті камеральної перевірки, позивач посилається на декларації та платіжні доручення.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.47-49), в якому зазначено, що згідно з наявною в базах даних ДФС інформацією, камеральною перевіркою було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 288940,05 грн. ПрАТ «Електротехнологія», що викладено в Акті камеральної перевірки від 23.05.2019 за №1582/08-01-50-06/05402335. Податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 за №0077755006 є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України та нормам Податкового кодексу України, а позовна заява ПрАТ «Електротехнологія» не є обгрунтованою.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 04.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 22.07.2019 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.07.2019 продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 23.09.2019.
Ухвалою суду від 23.09.2019 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.
Ухвалою суду від 21.10.2019 зупинено провадження у справі до 02.12.2019.
Вислухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
23.05.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПрАТ «Електротехнологія», за результатами якої складено Акт №1582/08-01-50-06/05402335 від 23.05.2019 (надалі - Акт перевірки №1582/08-01-50-06/05402335 від 23.05.2019) (а.с.27).
У висновку Акту перевірки №1582/08-01-50-06/05402335 від 23.05.2019 зазначено наступне: «Дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.02 ст.203 Податкового кодексу України …, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) зі сплати податку передбачена ст.126 Податкового кодексу України … та ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Результатом розгляду ГУ ДФС у Запорізькій області Акту перевірки №1582/08-01-50-06/05402335 від 23.05.2019 стало прийняття 11.06.2019 стосовно ПрАТ «Електротехнологія» податкового повідомлення-рішення №0077755006, яким до ПрАТ «Електротехнологія» за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 288940 грн. 05 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 57788 грн. 01 коп. (а.с.23).
Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано до суду: Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2018 року (а.с.6, 16, 18, 20); Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.22); Платіжні доручення №6674 від 30.07.2018 на суму 30000,00 грн., №6634 від 19.07.2018 на суму 41000,00 грн., №6677 від 30.07.2018 на суму 20000,00 грн., №6679 від 31.07.2018 на суму 30000,00 грн., №6587 від 06.07.2018 на суму 30000,00 грн., №6623 від 17.07.2018 на суму 11000,00 грн., №7015 від 12.10.2018 на суму 30000,00 грн., №7011 від 12.10.2018 на суму160,00 грн. (а.с.7-14); Витяги про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку (а.с.15, 17, 19, 21); інші документи.
Судом досліджено: інформацію з електронного кабінету платника ПрАТ «Електротехнологія» по податку на додану вартість, надану до суду позивачем (а.с.60-64); інтегровану картку ПрАТ «Електротехнологія» по податку на додану вартість, надану до суду відповідачем (а.с.74-86), згідно з якими за позивачем протягом 2018-2019 років постійно обліковувалась недоїмка по податку на додану вартість.
Судом вивчено приписи: ст.ст.14, 16, 31, 36, 46, 54, 50, 57, 61, 62, 87, 126, 203, 131 Податкового кодексу України; «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881.
Так, у п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України зазначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Позивачем не надано до суду доказів своєчасного та у повному обсязі сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість, погашення податкового боргу по податку на додану вартість.
У суду відсутні зауваження щодо організації проведення контролюючим органом камеральної перевірки стосовно позивача, результатів такої перевірки та оформлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0077755006 від 11.06.2019 винесено ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним і не підлягає скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 04.12.2019.
Суддя О.О. Прасов