03 грудня 2019 рокуСправа № 280/5871/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою: ОСОБА_1
до: Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, Державна іпотечна установа
про: визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації права -
28.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Державна іпотечна установа, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення №48193398 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12.08.2019 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З зазначених правових приписів вбачається, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як свідчать матеріали позовної заяви, предметом спірних правовідносин виступає правомірність рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48193398 від 12.08.2019 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, права оперативного управління на квартиру АДРЕСА_1 за Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУ МВС в Запорізькій області).
В рішенні Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 48193398 від 12.08.2019, зазначено, що оскільки Державною іпотечною установою за договором купівлі-продажу зареєстровано право власності, а не право господарського відання, реєстрація права власності та іншого речового права на квартиру, відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, проведення державної реєстрації права оперативного управління за ГУ МВС України в Запорізькій області є неможливим.
В свою чергу, позивач обґрунтовує протиправність прийняття вказаного рішення посиланням на відсутність правових підстав для відмови в реєстрації права власності за Державною іпотечною установою на нерухоме майно у 2009 році.
Позивач зазначає, що оскільки до Реєстру прав власності на нерухоме майно неможливо внести зміни, а незаконна відмова у реєстрації права оперативного відання за ГУ МВС України в Запорізькій області, то порушуються права ГУ МВС України та права позивача на звернення до органу, який володіє правом на квартиру, із заявою про передачу квартири до комунальної власності, що унеможливлює використання права на приватизацію квартири, яка відповідно реєстру є державною власністю.
Отже, з зазначеного вбачається, що поданий позивачем позов спрямований на захист та відновлення його цивільного права, як мешканця квартири АДРЕСА_1 .
Необхідно відзначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
В даному випадку, визнання протиправним та скасування рішення відповідача №48193398 від 12.08.2019 щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом цивільних прав позивача на нерухоме майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано право власності щодо того ж самого нерухомого об'єкту.
Отже, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обмежень, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем.
Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обмежень стосувалось реєстрації прав за третьою особо, а саме: ГУ МВС України в Запорізькій області.
Вказана правова позиція суду також відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 04.09.2018 по справі № 823/2042/16 вказала, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Такої ж думки дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.09.2019 по справі № 333/3526/17, де зазначила, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, які мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 170,171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/5871/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Державної іпотечної установи про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації права.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 03.12.2019.
Суддя Н.В.Стрельнікова