про відмову у відкритті провадження у справі
05 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11982/19
категорія 113070000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши позовну заяву дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування приписів та розрахунку,
встановив:
Дочірнє підприємство "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис №0071918 від 19.11.2019 та постанову № 147642 від 19.11.2019 Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 1013/19 від 26.09.2019;
- визнати протиправним та скасувати припис № 0071919 від 19.11.2019 та постанову № 147643 від 19.11.2019 Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 1042/19 від 04.10.2019.
З поданих матеріалів встановлено, що 26 вересня 2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами перевірки транспортного засобу було складено акт № 179821 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час проведення перевірки виявлено порушенення "перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме нормативно допустима повна маса т.з. 40,00 т, а згідно вагового контролю 43,20 т, чим порушено п. 22.5. Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001; у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт», перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 8 % ч. 1 абз. 14".
За результатами встановлених порушень контролюючим органом було складено розрахунки плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу:
- № 1013/19 від 26.09.2019, згідно з яким плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 26.09.2019 № 032648, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів склала загальну суму 156,00 Євро;
- №1042/19 від 04.10.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 04.10.2019 № 032728, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на загальну суму 452,25 євро.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч.5 ст.125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
З огляду на наведене, розрахунки плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу не є рішеннями суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що такі розрахунки також не є актами індивідуальної дії і самі по собі не створюють негативних наслідків для позивача.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 по справі №803/3/18 дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку не мають спірних правовідносин, що у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;.
Нормами ч.2 ст.170 КАС України встановлено, що про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
З приводу тлумачення норми "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" у постанові Великої Палати у справі №803/3/18 зазначено, що вказане поняття слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на наведене, розрахунок плати за проїзд не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, у зв'язку з чим, спір в цій частині відсутній.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними та скасування розрахунків плати проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1013/19 від 26.09.2019 та № 1042/19 від 04.10.2019 не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Частиною п'ятою статті 170 КАС України визначено, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині оскарження розрахунків.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити дочірньому підприємству "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" у відкритті провадження в адміністративній справі в частині оскарження дочірнім підприємством "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" розрахунків Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 1013/19 від 26.09.2019 року та № 1042/19 від 04.10.2019.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Панкеєва