05 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11273/19
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
28.10.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 119254,10 грн, з підстав порушення податкового законодавства.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є платником податків та за ним рахується податкова заборгованість у сумі 119254,10 грн з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.
Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану податкову заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
Відповідач вимоги ухвали суду від 04.11.2019 у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.
Згідно з ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як видно із зведеного розрахунку, за ОСОБА_1 рахується податковий борг зі сплати:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 110080,70 грн (основний платіж);
- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 9173,40 грн (основний платіж);
Таким чином, загальний розмір податкового боргу відповідача становить 119254,10 грн, що підтверджується зведеним розрахунком доданим до позовної заяви (а.с.8).
Відповідно до п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України, базовий (податковий) звітний період дорівнює календарному року.
Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Відтак, як свідчать матеріали справи, відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік від 03.05.2017 (а.с.9-10), в якій самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 110080,70 грн, військовий збір нараховано платнику податків у розмірі 9173,40 грн (а.с.9-10)
Вказані податкові зобов'язання у строки, що визначені ПК України не сплачені у добровільному порядку, а тому дані зобов'язання мають статус податкового боргу.
Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області у відповідності до положень ст.59 ПК України на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надсилалася податкова вимога форми “Ф” від 15.01.2019 №487-54 на суму 119254,10 грн (а.с. 11).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с. 8), згідно з яким заборгованість відповідача складає 119254,10 грн грн.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив.
Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість у добровільному порядку позивачем не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.
Враховуючи положення ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у сумі 119254,10 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений 5 грудня 2019 року.
Суддя О.В. Єфіменко