27 листопада 2019 року Справа № 808/2123/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Садового І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вельможко К.С.,
представника позивача: Ковальок О.А.,
представника відповідача: Мажари О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)
до: Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м.Запоріжжя. вул.Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 00194122)
про: стягнення податкового боргу у сумі 4293729,31 грн.
13.07.2017 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", яке в подальшому перейменовано в Акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат") (далі - відповідач, АТ "ЗАлК") про стягнення з відповідача, з урахуванням уточненої позовної заяви від 08.10.2019, податкового боргу у сумі 4293729,31 грн., у тому числі: 3003067,97 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 58179,88 грн. - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та 1232481,46 грн. - пені.
Ухвалою суду від 14.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2123/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 31.07.2017.
Ухвалою суду від 31.07.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням сторін до 21.08.2017.
21.08.2017 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 21.08.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням сторін до 11.10.2017.
11.10.2017 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 11.10.2017 провадження у справі зупинено до винесення Запорізьким окружним адміністративним судом судового рішення у справі №808/2620/17, за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, та набрання ним законної сили.
Ухвалою суду від 21.08.2019 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 21.08.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 12.09.2019.
Ухвалою суду від 12.09.2019 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 12.09.2019 витребувано у відповідача детальний розрахунок заявленої до стягнення суми пені.
Ухвалою суду від 12.09.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 10.10.2019.
Ухвалою суду від 10.10.2019 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 10.10.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 28.10.2019.
Ухвалою суду від 28.10.2019 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 28.10.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 19.11.2019.
Ухвалою суду від 19.11.2019 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні 19.11.2019 оголошувалась перерва до 27.11.2019.
У судовому засіданні 27.11.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 27.06.2017, поясненні до позовної заяви від 04.09.2019, уточненій позовній заяві від 08.10.2019, відповіді на відзив від 30.10.2019. Зокрема, зазначив, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, нарахованих самостійно платником податку та контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення. Крім того, заборгованість відповідача виникла у зв'язку із несплатою суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, згідно ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Просив позов задовольнити та стягнути податкову заборгованість у розмірі 4293729,31грн.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у запереченні на адміністративний позов від 31.07.2017, поясненні до пояснень позивача на позовну заяву від 11.09.2019, відзиві на позовну заяву (уточнену) від 23.10.2019. В обґрунтування заперечень посилався на приписи п.46.1 ст.46, п.50.1 ст.50 ПК України та зазначив, що АТ "ЗАлК" має право подавати уточнюючі податкові декларації до податкових декларацій, зазначених в даному розділі, протягом 1095 днів, а відтак позивач передчасно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" затверджено "Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу", який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Зазначені положення законодавства, вимагають доведення контролюючим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме АТ "ЗАлК" та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, що, в свою чергу може свідчити про гіпотетичну можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу. Крім того, позивач в своїй позовній заяві зазначає дані про банківські рахунки відповідача, однак позивач не надає доказів того, що на рахунках відповідача відсутні кошти для погашення податкового боргу. Крім того, відповідач не погоджується із податковим боргом по пені у сумі 1232158,60 грн., що виник на підставі нарахування пені ІКП на борг минулого року за п.п.129.1.1 ст.129 ПК України, оскільки за період з дня виникнення податкового боргу по день його погашення норми пп. 129.1.1 ПК України та порядок розрахунку суми пені згідно п.129.4 ПК України змінювались. Зважаючи на викладене, просив у позові відмовити у повному обсязі.
Суд, оцінивши надані сторонами у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Як вбачається з матеріалів справи Акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" зареєстровано як юридична особа 30.09.1994 за місцезнаходженням: 69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15.
АТ "ЗАлК" має узгоджений податковий борг перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3003067,97 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 58179,88 грн.
І. Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3003067,97 грн. виник в результаті наступного.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем надано до територіальних відділень ГУ ДФС у Запорізькій області (Шевченківський та Вознесенівський район):
1.Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (№9023993950 від 19.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 367869,64 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2017 року складає 30655,80 грн., за грудень 2017 року-30655,84грн. (а.с.16).
2.Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (№9023966822 від 19.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 5129376,37 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2017 року складає 427448,03 грн., грудень 2017 року-427448,04грн. (а.с.21).
3.Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (№9023966822 від 19.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 21840339,76 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2017 року складає 1820028,31 грн., грудень 2017 року-18202028,35грн. (а.с.27).
4.Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (№9021890803 від 22.02.2016), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2016 рік у розмірі 251652,59 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2016 року складає 20971,05 грн., грудень 2016 року-20971,04грн. (а.с.36).
5.Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (№9023989871 від 19.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 266751,74 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2017 року складає 22229,31 грн., грудень 2017 року-22229,33грн. (а.с.37).
Крім того, ГУ ДФС у Запорізькій області 16.01.2017 проведено камеральну перевірку податкової декларації з орендної плати за землю за 2015 рік, за результатами якої складено Акт перевірки від 16.01.2017 №111/08-28-12-00/00194122 (а.с.39-40).
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п.287.3 ст.283 ПК України.
На підставі висновків перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 №0000211200 про нарахування відповідачу штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 118,33 грн. (а.с. 38).
Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.
Також, відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання минулого року відповідачу нарахована пеня на загальну суму 1232158,6 грн., у тому числі:
- 30.06.2015 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017435346 від 17.02.2015 в сумі 433292,74 грн.,
- 30.07.2015 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017435346 від 17.02.2015 в сумі 404010,77 грн.,
- 30.08.2015 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017435346 від 17.02.2015 в сумі 373776,96 грн.,
- 30.09.2019 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017435346 від 17.02.2015 в сумі 21078,13 грн.
Також відповідачу нарахована пеня на підставі п.п. 129.1.1 ст. 129 ПК України у сумі 322,86 грн. на підставі:
- 05.01.2017 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017307073 від 17.02.2015 в сумі 181,78 грн.,
- 07.02.2017 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017307073 від 17.02.2015 в сумі 37,85 грн.,
- 05.01.2017 нарахування пені ІКП на борг минулого року на податковий розрахунок земельного податку № 9017307073 від 17.02.2015 в сумі 103,23 грн.
ІІ. Податковий борг з орендної плати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 58179,88 грн. виник в результаті наступного.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем надано до територіальних відділень ГУ ДФС у Запорізькій області (Дніпровський та Заводський район):
1.Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік (№9022242149 від 17.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 58840,00 грн. При цьому, щоквартальний платіж складає 14710,00 грн. (а.с.22).
2.Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік (№9020774583 від 19.02.2016), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2016 рік у розмірі 33690,38 грн. При цьому, платіж у 1-3 кварталі 2016 року складає 8422,60 грн. та у 4 кварталі 2016 року - 8422,58 грн. (а.с.41).
3.Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік (№9022020857 від 16.02.2017), в якій самостійно визначене узгоджене податкове зобов'язання на 2017 рік у розмірі 39118,00 грн. При цьому, щоквартальний платіж складає 9779,50 грн. (а.с.42).
Згідно довідки про заборгованість та розрахунку податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача складає 4293729,31 грн. (а.с.123-125, 130-131, 133-134).
З метою погашення податкового боргу територіальними відділеннями ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу відповідача направлені податкові вимоги, зокрема:
- ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя була направлена податкова вимога форми "Ю" № 1382-23 від 09.07.2015, яка була отримана АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 12.08.2015 (а.с.17);
- ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя була направлена податкова вимога форми "Ю" № 325-25 від 09.07.2015, яка була отримана АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 17.07.2015 (а.с. 23, 166);
- ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була направлена податкова вимога форми "Ю" № 610-23 від 01.07.2015, яка була отримана АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 10.07.2015 (а.с.28, 167);
- ДПІ у Дніпровському районі м. Запоріжжя була направлена податкова вимога форми "Ю" № 1636-23 від 10.07.2015, яка була отримана АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 27.07.2015 (а.с.43, 165).
Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.
Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до податку на майно. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).
Згідно з пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Як зазначено у пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України, податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України
Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, суми грошових зобов'язань визначених відповідачем самостійно не погашені в установлені строки сплати, відтак набули статусу податкового боргу.
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факти невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як свідчать матеріали справи, суми грошових зобов'язань визначених відповідачем самостійно та розрахованих контролюючим органом не погашені в установлені строки сплати, відтак набули статусу податкового боргу.
Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Щодо визначення суми пені, суд зазначає наступне.
Згідно з п.14.1.162 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Стаття 129 ПК України (у редакції до 01.01.2017) визначала, що пеня нараховується:
після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України (у редакції з 01.01.2017), на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Аналогічні положення містяться і у Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, яким передбачено, що нарахування пені розпочинається:
після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:
1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України;
2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у зокрема разі :
нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску) (п.2 Гл.1 Порядок ведення інтегрованої картки платника Розд.ІІ Інтегрована картка платника Порядку).
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, у редакції, що діяла до 01.09.2015, пеня нараховувалась, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПК України.
Таким чином, у разі несплати платником податків самостійно нарахованих сум грошових зобов'язань, на суму податкового боргу, що виник до 01.09.2015, пеня нараховується відповідно до вимог п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, у редакції, що діяла до 01.09.2015, а саме від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПК України.
Якщо податковий борг при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником виник після 01.09.2015 нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПК України відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України.
З розрахунку пені, доданого до матеріалів справи позивачем, вбачається що її нараховано у відповідності до приписів ПК України.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать матеріали справи, позивачем сформовані податкові вимоги форми "Ю" № 1382-23 від 09.07.2015, № 325-25 від 09.07.2015, № 610-23 від 01.07.2015, № 1636-23 від 10.07.2015, які направлялись відповідачу та отримані останнім.
Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначених податкових вимог відповідачем не надано. Не надано також відповідачем доказів погашення податкового боргу.
Щодо посилання відповідача на сплату 07.02.2017 податкового боргу у сумі 118,33 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків 03.02.2017 було зменшено борг минулого року - Податковий розрахунок земельного податку № 9017307073 від 17.02.2015 (платіжне доручення № 21 від 07.02.2017).
З урахуванням п. 87.9 ст. 87 ПК України відбулося погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п. 19-1.1.22 ст. 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.19-1.1.45 ст.19-1.1 ПК України)
Згідно з підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.
Відповідач, заперечуючи проти можливості стягнення коштів з рахунків підприємства, не надав інформації про рух коштів по всім відкритим рахункам. Відтак, суд не знаходить перешкод у стягненні податкового боргу з рахунків відповідача у банківських установах.
Доводи відповідача, з вказаного приводу, є надуманими і не ґрунтуються на матеріалах справи.
Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено, у п.3 "Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу", затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1244, під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.
У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів (п.4 "Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу").
Судом не встановлено будь-яких перешкод у стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить АТ "ЗАлК". Зворотного відповідач документально не довів.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, судом з'ясовано, що АТ "ЗАлК" на час судового засідання має заборгованість у сумі 4293729,31 грн., у тому числі: 3003067,97 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 58179,88 грн. - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та 1232481,46 грн. - пені.
Вказана заборгованість у добровільному порядку - не сплачена. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а заборгованість підлягає стягненню з відповідача у порядку та спосіб, встановлений ст.95 ПК України.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 00194122) про стягнення податкового боргу у сумі 4293729,31 грн., - задовольнити у повному обсязі
Стягнути з рахунків Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 00194122) у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, суму податкового боргу у розмірі 4293729 (чотири мільйона двісті дев'яносто три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 31 коп., у тому числі:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 14710 (чотирнадцять тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. (УК у Зав.р-ні м.Зап./Завод./18010400, код отримувача 38025372; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA768999980000031418513008004; код класифікації доходів бюджету 18010400);
- орендну плату з юридичних осіб у розмірі у розмірі 854896 (вісімсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 06 коп. (УК у Зав.р-ні м.Зап./Завод./18010600. Код отримувача 38025372; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA458999980000033214812008004; код класифікації доходів бюджету 18010600);
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 43469 (сорок три тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн. 88 коп. (УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./18010400; код отримувача 38025423; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA158999980000031416513008006; код класифікації доходів бюджету 18010400);
- орендну плату з юридичних осіб у розмірі 297810 (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот десять) грн. 66 коп. (УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./18010600; код отримувача 38025423; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA818999980000033212812008006; код класифікації доходів бюджету 18010600);
- орендну плату з юридичних осіб у розмірі 3052186 (три мільйона п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят шість) грн. 91 коп. (УК у м.Запоріжжі/Вознесенівс./18010600; код отримувача 38025409; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA028999980000033211812008007; код класифікації доходів бюджету 18010600);
- орендну плату з юридичних осіб у розмірі 30655 (тридцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп. (УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./18010600; код отримувача 38025367; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA738999980000033219812008009; код класифікації доходів бюджету 18010600).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.12.2019.
Суддя І.В.Садовий