Дата документу 04.12.2019
Справа № 937/7603/19
2-а/937/139/19
04 грудня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Фоміна В.А.,
секретаря судового засідання - Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Ярошкіна Кирила Сергійовича, за участі третьої особи: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправних дій та скасування постанови серія НК № 798811 від 07 вересня 2019 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Ярошкіна Кирила Сергійовича та скасувати постанову серії НК № 798811 від 07 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, справу закрити. Також просить винести окрему ухвалу відносно відповідача щодо вжиття заходів до нього дисциплінарного впливу за грубі порушення вимог закону і неналежного виконання професійних обов'язків та направити її до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за адресою: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, встановивши строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Позовну заяву позивач мотивує тим, що 07 вересня 2019 року він рухався в тарнмпортному засобі ВАЗ 21063 біжового кольору д/н НОМЕР_1 . Їхавши по автодорозі М-18 знаходячись в Херсонській області Генічеського району на 498 кілометрі він був зупинений патрульним автомобілем білого кольору д/н 4983. До нього підійшов співробітник поліції та представився як ОСОБА_2 . та запропонував предявити документи, а саме водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію. Він передав усі документи, після чого відповідач повідомив що він порушив ряд правил дорожного руху та пішов до службового автомобіля з його документами. Він попросив повідомити що саме ним було порушено, на що ОСОБА_2 нічого не пояснив та почав складати постанову про накладення адміністративного стягнення. Він перевірив справність правого та лівого поворотів, усе працювало, у такому випадку ОСОБА_2 повідомив, що зазначить у постанові що не працює задній стоп сигнал. Підійти до автомобіля та пересвідчитись що усе працює відповідач відмовився та передав позивачу копію постанови про накладення стягнення. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем був порушений порядок розгляду вказаної справи, не були перевірні усі надані докази, не відібрані пояснення. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні будь-які додатки в тому числі і обов'язкові зазначення технічного засобу, якими здійснено фото або відеофіксація.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказану справу просить слухати за його відсутністю, у задоволенні позову просить відмовити з тих підстав що, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає вимогам п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року. 07.09.2019 року відповідачем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., в якій зазначено, що позивач керував ТВ ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 в Херсонській області Генічеського району на автодорозі М-18, 498 км, у якого були несправні світлові прибори, а саме задні стопи, чим порушив п.31.4.3 ПДР. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Представник третьої особи надав суду пояснення відповідно до яких справу просить розглядати за його відсутністю. Позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню. 07.09.2019 року відповідачем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., в якій зазначено, що позивач керував ТВ ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 в Херсонській області Генічеського району на автодорозі М-18, 498 км, у якого були несправні світлові прибори, а саме задні стопи, чим порушив п.31.4.3 ПДР. Вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає вимогам п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП підтверджуються показаннями інспекторів УПП в Дніпропетровській області ДПП, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Крім того, вимоги позивача про визнання дій посадової особи щодо складення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності неправомірною чинним законодавством не передбачено, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
У відповідності до вимог ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
Постановою серії НК № 798811 винесеною 07.09.2019 року інспектором роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Ярошкіним К.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 340 гривень, за те, що позивач 07.09.2019 року о 16 годині 45 хвилин знаходячись в Херсонській області Генічеського району на автодорозі М-18 на 498 кілометрі, керував автомобілем ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 , в якому були несправні світлові прибори, а саме задні стопи, чим порушено вимоги п. 31 ч. 3 ПДР України /а.с.7/.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Тобто, складення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є складовою виконання посадовою особою Національної поліції України своїх процесуальних обов'язків передбачених законом.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
З наведеного вбачається, що диспозиція сформульована в ч. 1 ст. 121 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, у вказаній постанові про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на відповідний пункт ПДР, що передбачає вимоги до технічного стану транспортного засобу.
У постанові про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП вказано про порушення останнім п. 31.4.3 ПДР.
Пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху передбачені вимоги Зовнішні світлові прилади: а)кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б)порушено регулювання фар; в)не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г)на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ)на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Тобто визначити за порушення якого з підпунктів п. 31.4.3 ПДР було притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП неможливо.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності згідно зі ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Між тим, відповідачем не надано, суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Таким чином, оскільки доказів провини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, з оскаржуваної постанови взагалі неможливо встановити за порушення якого з підпунктів п. 31.4.3 Правил дорожнього руху інспектором складено постанову, то в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно ОСОБА_3 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 798811 від 07 вересня 2019 року, тому вимога позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в цій частині підлягає задоволенню.
З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право; 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Даний перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб'єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ.
Крім того, позовні вимоги про визнання дій протиправними охоплюються вимогами про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають.
Стосовно вимоги позивача щодо винесення окремої ухвали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи у публічно-правових відносинах.
Для постановлення окремої ухвали необхідним є встановлення під час розгляду справи порушення закону безпосередньо щодо прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, якщо такі порушення не усуваються судовим рішенням по суті спору. Разом з тим, суд, встановивши протиправність прийнятої відповідачем постанови, ухвалив рішення про її скасування, чим повністю усунув допущені порушення закону щодо позивача, а тому підстави для постановлення окремої ухвали - відсутні.
Керуючись ст. ст. 283, 293 КУпАП, ст. ст. 71, 161-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Ярошкіна Кирила Сергійовича, за участі третьої особи: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправних дій та скасування постанови серія НК № 798811 від 07 вересня 2019 року, - задовольнити частково.
Скасувати постанову НК № 798811 від 07 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, винесену інспектором роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Ярошкіним Кирилом Сергійовичем.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.А. Фомін