Справа № 298/790/19
Номер провадження 2/298/209/19
05 грудня 2019 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Лютянської М.С.,
при секретарі Брітовій Е.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради Великоберезнянського району про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що починаючи з 2006 року, після придбання земельної ділянки він разом з батьком здійснив будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Будівництво було завершено у 2008 році. З того моменту він здійснює внутрішній та зовнішній ремонти будинку, обробляє прилеглу до будинку земельну ділянку, сплачує всі необхідні постійні платежі. А тому просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок у порядку набувальної давності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
У судове засідання представник Великоберезнянської селищної ради Великоберезнянського району також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечують.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 5). Також технічним паспортом встановлено, що замовник технічної інвентаризації на будинок є ОСОБА_1 (а.с.13). У матеріалах справи також присутні копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.09.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7), копія свідоцтва про смерть ОСОБА_1 (а.с6).
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)
Виходячи зі змісту частини першої статті 344ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).
Судом встановлено, що власником земельної ділянки розміром 700 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки та копією витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.7,8). Копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 не надав доказів про те, що нерухоме майно, а саме житловий будинок який розташований за адресою АДРЕСА_1 побудований 2008 році ним та його батьком, що він безперервно володіє майном протягом десяти років. Отже, враховуючи, що позивач не надав належних доказів про володіння майном протягом десяти років, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.76,81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, та ст.ст.16,328,344 ЦК України,суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради Великоберезнянського району про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча М.С.Лютянська