Єдиний унікальний номер 243/5552/19
Провадження номер 1-кп/243/610/2019
05 грудня 2019 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов?янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019050510000461 від 06.03.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тетянівка Слов'янського району Донецької області, громадянки України, з середньо-технічною освітою, заміжньої, яка має на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
29.05.2019 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 строком на 2 місяці, оскільки термін дії запобіжного заходу спливає, в той же час посилаючись на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, і на теперішній час, оскільки є достатні підстави вважати, що вона може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали що прокурором не доведено наявність ризиків та просили суд застосувати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, судова колегія приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р. вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Аналогічна правова позиція викладена і у рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 раніше не судима, до затримання працевлаштована не була, заміжня. В той же час їй повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, за яке чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_7 , тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вона може переховуватися від суду (відсутність сталих соціальних зв'язків, оскільки обвинувачена хоча і має чоловіка, однак протягом тривалого періоду часу з ним не мешкала, а мешкала з загиблим ОСОБА_8 , обвинувачена хоча і має неповнолітню дитину, однак дитина як до затримання, так і після проживає з батьком обвинуваченої, тобто з дідусем). В той же час як суд не вважає встановленим наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки на даній стадії судового розгляду свідки допитані у судовому засіданні. Таким чином у зв'язку із наявністю ризику переховування від суду недостатньо застосовувати відносно неї більш м?який запобіжний захід, з моменту обрання запобіжного заходу і до теперішнього часу ризик переховування від суду не зменшився, тому судова колегія вважає, що є законні підстави для продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до переконання, що для запобігання вищезазначеного ризику, який продовжує існувати станом на теперішній час, недостатньо застосовувати відносно неї більш м?який запобіжний захід, тому наявні законні підстави для продовження обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 331, 371-372, 376, 395 КПК України, судова колегія
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, строк тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на 60 діб, тобто до 02 лютого 2020 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Бахмутської УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3