Код суду 233 Справа № 233/7500/19
Вирок
Іменем України
03 грудня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050380001161 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працездатного, який не працює, студента 1-го курсу Костянтинівського професійного будівельного ліцею, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України
25 вересня 2019 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, неповнолітній ОСОБА_6 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Вийшовши з дому, він направився до магазину. Приблизно о 15 годині 00 хвилин, бульш точного часу не встановлено, проходячи по АДРЕСА_2 , неповнолітній ОСОБА_6 побачив домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та в цей час у нього виник злочинний намір, спрямований на викрадення майна з будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння.
Негайно реалізуючи свій злочинний намір, неповнолітній ОСОБА_6 підійшов до вищевказаного домоволодіння і скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, переліз через дерев'яний паркан праворуч від вхідної хвіртки та потрапив на територію домоволодіння. Після чого підійшов до будинку, рукою розбив скло у вікні, через отвір проник всередину будинку до приміщення спальної кімнати та пройшов до приміщення вітальні, де побачив пічку твердого палива, на поверхні якої знаходилася чавунна плита, на заволодіння якою у неповнолітнього ОСОБА_6 виник злочинний намір. Негайно реалізуючи свій злочинний намір неповнолітній ОСОБА_6 діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, здійснюючи дії, безпосередньо спрямовані на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 , намагався викрасти металеву чавунну плиту з пічки твердого палива вартістю 380 гривень 28 копійок, яку зняв руками з пічки твердого палива без застосування сторонніх предметів.
Однак неповнолітній ОСОБА_6 не встиг розпорядитися викраденим майном з причин, не залежних від його волі, тобто йому не вдалося вчинити всіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки неповнолітнього ОСОБА_6 затримали сусіди домоволодіння, звідки він намагався викрасти майно.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити обвинуваченому суворе покарання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, та він визнає себе винним і бажає давати показання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що дійсно вранці 25 вересня 2019 року він пішов в магазин, а дорогою назад по вул. Якутській побачив будинок, та вирішив викрасти з нього майно. Перелізши через огорожу, він зрозумів, що двері до будинку закриті та ліктем розбив скло у вікні, заліз до кімнат будинку, де побачив піч на твердому паливі, з якої він руками демонтував чавунну плиту, яку хотів викрасти. Проте був зупинений сусідами, які викликали господаря та приїхали працівники поліції. У вчиненому щиро кається.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_6 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
- протокол огляду місця події від 25 вересня 2019 року, в ході якого оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину: розбите скло у вікні з правого боку від входу; у кімнаті в печі на твердому паливі відсутня плита; на прибудинковій території виявлено плиту з печі на твердому паливі, яку вилучено до Костянтинівського ВП;
- висновком № 5012 від 07.10.2019 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, відповідно до якої ринкова вартість металевої чавунної плити з пічки на твердому паливі, яка на момент вилучення перебувала в робочому стані, станом на 25.09.2019 року, складає 380,28 грн.
Суд, вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Вислухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії у вчиненні кримінального правопорушенні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив злочин будучи неповнолітнім, не одружений, не працює, є студентом 1 курсу Костянтинівського професійного будівельного ліцею, на обліку у лікаря нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді у кримінальному провадженні з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_6 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Орган пробації вважає за можливе перевиховання підлітка без ізоляції від суспільства.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 940 від 25.10.2019 року в період часу, який відповідає періоду здійснення інкримінованого діяння, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав. Був психічно здоровим. За своїм психічним станом в період часу відповідний інкримінованому діянню міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У ОСОБА_6 відсутня розумова відсталість (затримка психічного розвитку), не пов'язана з основним діагнозом. Психологічний розвиток ОСОБА_6 з урахуванням сукупності вищезгаданого відповідає критеріям його вікового періоду. У ОСОБА_6 не має індивідуально-психологічних особливостей, які б істотно впливали на його поведінку. ОСОБА_6 , з урахуванням особливостей його психологічного розвитку, індивідуально-психологічних характеристик, здатний розуміти фактичний характер і громадську небезпеку своїх дій, керувати ними, критично оцінювати свої дії і передбачати їх можливі наслідки.
Крім того, судом відповідно до вимог ст.ст. 485, 487 КПК України стосовно ОСОБА_6 , який вчинив злочин в неповнолітньому віці, з'ясовані та враховані умови його життя та виховання у родині матір'ю ОСОБА_5 , належні побутові умови його проживання, нормальні відносини в сім'ї, в якій він виховується, але при цьому суд вбачає не достатній контроль з боку матері за поведінкою обвинуваченого, що призвело до настання негативних наслідків у вигляді вчинення останнім тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, та приймаючи до відома досудову доповідь з соціально-психологічною характеристикою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття, критичного ставлення до вчиненого і його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76, 104 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. На переконання суду, можливість соціальної реабілітації не втрачена і виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без реального відбуття покарання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати (на проведення судової товарознавчої експертизи № 5012 від 07.10.2019 року у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн., відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України слід покласти на законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 , оскільки відомості про існування самостійного доходу у обвинуваченого у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75-79, 104 КК України, ст.ст. 366-368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за ОСОБА_6 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази: металеву чавунну плиту з пічки на твердому паливі - вважати повернутою за належністю потерпілому ОСОБА_7 .
Стягнути з законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів (на проведення судової товарознавчої експертизи № 5012 від 07.10.2019 року у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався, на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1