Справа № 264/3966/19
2-а/264/125/2019
"02" грудня 2019 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області в особі судді Пустовойт Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2019 року позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови від 11 червня 2019 року серії ЕАВ №1221104, винесеної поліцейським роти №2 батальйону УПП в Донецькій області сержантом поліції Гах А.А., про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено за те, що 11 червня 2019 року о 12-38 годин ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 на 620 км автошляху М-14, з порушенням обмеження швидкості в населеному пункті на 43 км/год, а саме рухався зі швидкістю 93 км/год. при дозволеній не більш 50 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Із постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки вважає її необґрунтованою і незаконною. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що вказаного правопорушення не здійснював, правил дорожнього руху не порушував. Зазначив, що постанова винесена з процесуальними порушеннями, а саме поліцейським незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобілю, при цьому позивачеві не були роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, порушено його право на захист, жодного свідчення свідка правопорушення не відібрано. Крім того, фіксування правопорушення поліцейським відбувалось на якійсь пристрій, проте в постанові не зазначено відомостей щодо вказаного пристрою, а на вимогу надати хоч якійсь документ щодо його належності, позивач отримав відмову. Тому, на його думку, поліцейський упереджено та необ'єктивно поставився до з'ясування обставин справи, незаконно визнав його винним у вчиненні адмінправопорушення та піддав адмінстягненню. Просив постанову посадової особи про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги викладені у адміністративному позові підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, справу розглядати за участю його представника Аліпа О.Л.
Представник позивача Аліпа О.Л., який діє на підставі довіреності від 04.10.2019 року, прийнятої та посвідченої суддею, у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги викладені у адміністративному позові підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. 26.11.2019 року, через канцелярію суду, додатково подав письмові пояснення, згідно яких зазначив про відсутність в постанові ЕАВ №1221104 від 11.06.2019 року зазначення відомостей щодо пристрою, яким здійснювався запис правопорушення. При цьому припустив застосування пристрою «TruCam», проте вказав на наступні, за його думкою, порушення застосування, по-перше, фіксація правопорушення відбулася на дистанції 370,9 м при оптимальній відстані до цілі, згідно технічної документації «TruCam», 70 м; по-друге, відповідачем не доведено, що вимірювання швидкості руху сталося саме на автомобілі позивача; по-третє, відсутні докази, що фіксація швидкості руху автомобіля проводилась саме в населеному пункті та в місці, облаштованому відповідним дорожнім знаком «5.70» «Ведеться відеофіксація»; по-четверте, порушення фіксувалось інспектором в ручному, а не в автоматичному режимі, пристрій «TruCam» стаціонарно вмонтованим не був.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність, через канцелярію суду надав відеозапис правопорушення та відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав, зазначив про законність своїх дій, оскільки позивачем було допущено порушення правил дорожнього руху. Так зазначено, що 11 червня 2019 року о 12-38 годин на 620 км автошляху М-14, в межах населеного пункту смт.Мангуш Мангушського району Донецької області, зупинено позивача, який, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив порушенням обмеження швидкості в населеному пункті на 43 км/год, а саме рухався зі швидкістю 93 км/год. при дозволеній не більш 50 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автомобіля вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 серії №ТС000587. Вказаним приладом була здійснена відео- та фотофіксація скоєного позивачем адміністративного правопорушення. Докази вчинення позивачем правопорушення створені автоматизованою системою та демонструвались йому одразу після їх створення. Відеофіксація правопорушення проводилась в межах дії знаку 5.70 «Фото-відеофіксація порушень перевищення встановленої швидкості руху». Щодо застосування вищевказаного пристрою TruCAM зазначив, що у зв'язку з позитивним результатом державних приймальних випробувань, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було затверджено тип вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «LTI 20/20 TruCAM» та зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Наголошував на тому, що TruCAM на законних підставах було ввезено в Україну, введено в експлуатацію та зареєстровано в Державному реєстрі, жодних заборон, обмежень в його експлуатації, а також здійснення повторної повірки не передбачається. До всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується і вимірювача швидкості автотранспортних засобів лазерний «LTI 20/20 TruCAM». Міжповірочний інтервал до нього становить 1 рік. У зв'язку з наведеним, наполягає на законності користування приладом. Також, зазначив, що усі твердження позивача про порушення його прав при винесенні постанови повністю спростовуються відеозаписом наданим до відзиву, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУоАП розглянуто у скороченому провадженні. При цьому вказав, що в постанові не зазначено відомостей щодо застосованого пристрою TruCAM LTI 20/20 серії №ТС000587, оскільки постанова складалась в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковувалась за допомогою спеціального технічного пристрою, шаблон постанови встановлений та внесення додаткових відомостей не допускає.
Оскільки обидві сторони у справі в судове засідання не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 11 червня 2019 року постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1221104 поліцейським роти №2 батальйону №1 УПП в Донецькій області сержанта поліції Гах А.А. притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема за те, що 11 червня 2019 року о 12-38 годин, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 на 620 км автошляху М-14, в межах населеного пункту смт.Мангуш Мангушського району Донецької області, допустив порушенням обмеження швидкості в населеному пункті на 43 км/год, а саме рухався зі швидкістю 93 км/год. при дозволеній не більш 50 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Вказане порушення тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст.122 КУпАП, за скоєння якого накладено штраф в сумі 425 грн.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не оспорюється, що він керував автомобілем в зазначений час, однак останній зазначає, що порушення Правил дорожнього руху України не допускав.
Згідно постанови серії ЕАВ №1221104 ОСОБА_1 порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України, передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (нові зміни з 01.01.2018).
Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
З відеозапису, наданого представником відповідача, оптичного диску, вбачається що фіксування порушення швидкісного режиму проводилось працівниками поліції за допомогою технічного засобу TruCAM LTI 20/20 серії №ТС000587 (фотофайл АН6026ІВ).
Водій автомобіля «Mercedes-Benz Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 на 620 км автошляху М-14, тобто в межах населеного пункту смт.Мангуш Мангушського району Донецької області, допустив порушенням обмеження швидкості в населеному пункті, а саме рухався зі швидкістю 93 км/год., вказаний автомобіль рухається відокремлено, на достатній відстані від інших автомобілів, дія технічного засобу не переривається, замірювання швидкості вищевказаного автомоблю проводиться безперевно, при максимальному наближенні чітко убачається марка автомоблю - «Mercedes» та його держаний номерний знак - НОМЕР_1 (відеозапис №1560256692 НОМЕР_2 ). Від так твердження представника позивача щодо недоведеності замірювання швидкості саме автомобіля позивача є спростованим.
Щодо наведених посилань представника позивача на порушення застосування техничного присторою для вимірювання швидкості автомобілю, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про метрологію», результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.
Згідно ч.1.2 ст.8 вищезазначеного Закону передбачено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Судом встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruCАM LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCАМ визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року №437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13729, виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий цент стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 21 грудня 2018 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCАМ LTІ 20/20 №ТС000587, є придатним до застосування. Вимірювання швидкості проводиться як в ручному та і в автоматичному режимі.
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCАМ LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCАМ зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCАМ, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCАМ.
При цьому, згідно загальнодоступної інформації на офіційному сайті Патрульної поліції України (http://patrol.police.gov.ua/2019/11/19/karta-i-tablytsi-trucam/), повідомлено про розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCАМ на автодорозі М-14 (605-636 км). Зазначено, що на дорозі встановлені відповідні знаки, які попереджають про фото- та відеофіксацію порушень та у місцях фіксації порушень стоїть службовий автомобіль з увімкненими синіми проблисковими маячками.
Враховуючи викладене, наведені представником позивача порушення з боку працівників поліції є недоведеними та спростованими.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що постанова серії ЕАВ №1221104 від 11.06.2019 року винесена поліцейським ОСОБА_3 А.А. з процесуальними порушеннями, а саме що ним незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобілю, при цьому позивачеві не були роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, порушено його право на захист, жодного свідчення свідка правопорушення не відібрано, оскільки з матеріалів справи вбачається, що під час складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , останньому були роз'ясненні його права передбачені ст.268 КУпАП, юридичну консультацію він отримував за телефоном на місці складання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, з відеозаписом правопорушення його ознайомлювали під час розгляду справи, що підтверджується файлом запису з нагрудної камери інспектора (відеофайл №20190611204631000869 та №20190611204642000870).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з офіційним тлумачення Конституційного Суду України, яке дано рішенням від 26.05.2015 р. №5-рп/2015, словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини 1 ст.276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В той же час, ч.2 ст.258 КУпАП визначено випадок, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, а саме: у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Отже, застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які визначені законом, зокрема ч.2 ст.258 КУпАП, на думку суду, не є порушенням ст.276, 278, 279 КУпАП, оскільки право на застосування такого провадження передбачено законом, а юрисдикція Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції, працівником якої є інспектор Гах А.А., поширюється на територію Донецької області, у тому числі й на смт.Мангуш Першотравневого району Донецької області.
Щодо посилання позивача та його представника на відсутність зазначення в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1221104 від 11.06.2019 року відносно ОСОБА_1 відомостей щодо пристрою яким здійснювався запис правопорушення, суд зазначає, що, з урахуванням відеозапису від 11.06.2019 року, вказане не спростовує здійснення ОСОБА_1 зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, а тому позовна вимога щодо закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях останнього складу правопорушення не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що інспектор поліції діяв в межах своїх повноважень при наявності адміністративного правопорушення в діях позивача, за вчинення якого, у передбаченому чинним законодавством порядку, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, при визначенні розміру якого працівник патрульної поліції врахував особу порушника та конкретні обставини справи, права позивача при цьому порушені не були, у зв'язку з чим, у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 243-246 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: Т. В. Пустовойт