233 № 233/6150/19
29 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С. ,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила визнати її дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є власником вказаного житлового приміщення. Відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні без поважних причин з липня 2014 року, не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат з утримання житла та позивач позбавлена права на отримання субсидії з оплати комунальних послуг. Позивач просила судові витрати залишити на її рахунку.
Відповідач ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала.
Позивач, її представник та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
На виконання вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом була перевірена наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 28 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Борисевич В.А., реєстр. № 5258, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації 16.11.2005 р. за № 8969970, копія якого долучена до матеріалів справи.
За вказаною адресою позивач має зареєстроване місце проживання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту громадянина України.
Відповідно до повідомлення відділу реєстрації Костянтинівської міської ради від 11.10.2019 р. за № вих.3950/09, довідки КП «СЄЗ № 5» від 09.09.2019 р. за № 421, актів перевірки паспортного режиму від 07.11.2016 р., 19.08.2019 р., складених КП «СЄЗ № 5», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою позивача та має зареєстроване місце проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частку будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1). За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї (ч.2).
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 64 ЖК до членів сім'ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а отже, вимоги позивача про визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
При подачі позову до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною квитанцією в матеріалах справи.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи волю позивача, суд вважає за можливе віднести судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи, на її рахунок.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що позивачем при подані позову сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., а відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позов, суд дійшов висновку про необхідність повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 384 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 206, 259, 264-265, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м. Костянтинівці Донецької області повернути позивачу - ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (трьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 20 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 22630467 від 10 вересня 2019 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк», отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код одержувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), розрахунковий рахунок 31213206005058.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя