Справа № 263/17836/19
Провадження № 2/263/3157/2019
05 грудня 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шевченко О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності,-
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 04 грудня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності.
Одночасно з позовною заявою позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заяви, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру заяви, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Так, позивачем у позовній заяві не наведено жодних підстав для звільнення його від сплати судового збору, або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення, квитанція про сплату судового збору до позовної заяви не додано, тому слід дійти висновку що таке задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, необхідно дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:
- надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору;
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.
Ухвала набуває законної сили негайно.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А.Шевченко