Справа № 263/13926/19
Провадження № 3/263/3717/2019
05 грудня 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шатілова Людмила Григорівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Азовського рибоохоронного патруля про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 85 КУпАП,
ОСОБА_1 03.09.2019 року о 05:30 год. на р. Кальміус у Центральному районі м. Маріуполя біля пост-мосту, здійснював незаконний лов риби забороненим знаряддям лову - однією сіткою «павук», та виловив рибу судак (молодь) в кількості 1шт., вагою 0,1 кг, чим завдав рибному господарству України збитків на суму 510 грн. Своїми діями порушив ст.63 ЗУ «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст.268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.
Частиною 2 ст.85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 018095 від 03 вересня 2019 року, описами живих ресурсів, знарядь лову від 03 вересня 2019 року, відповідно до якого в ОСОБА_1 вилучено сітку «павук» та рибу судак (молодь) 1 шт., квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 018095, накладною №106.
Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП, а його вина у вчиненні указаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 018095 від 03.09.2019 стосовно ОСОБА_1 , правопорушення було вчинено 03.09.2019 року, тобто з моменту його вчинення минуло більш ніж три місяці, тому суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом строку.
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, з-поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 85, 252, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.85 КУпАП закрити, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Л.Г.Шатілова