Постанова від 03.12.2019 по справі 229/6820/19

№ 3/229/1909/2019

ЄУН 229/6820/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Грубник О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2019 року о 14 годині 10 хвилин на вул.Леваневського, м.Дружківка Донецької області, в районі «Грета» ОСОБА_2 керував авто ВАЗ21011 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, (почервоніння очей, розширені зіниці очей), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ухилився шляхом словесної відмови у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.3 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення слухання справи не надав.

За правилами статті 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.130 КУпАП.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про місце розгляду справи, не вживав заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вважаю за можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 03.11.2019 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 по ст.130 ч.3 КУпАП.

Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам 256 КУпАП, правопорушником надані пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції проти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, а тому суд вважає, що не виконання такого обов'язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України. Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.

Відповідно до матеріалів справи у ОСОБА_1 виявлено наявність явних ознак наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, розширені зіниці ока, не реагує на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд на вимогу працівника поліції, про що свідчать письмові пояснення свідків, які вони давали на місці події та які додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенню знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків згідно яких факт вживання наркотичних речовин та керування автомобілем не заперечував ОСОБА_1 , з порушенням згоден, письмовими поясненнями ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив, що керував автомобілем, від проходження медичного огляду відмовився, довідкою з адмінпрактики, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року неодноразово піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП.

На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення суд враховує, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності здійсненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, той факт, що вчинене адміністративне правопорушення мало місце, та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, крім того вчинила правопорушення не одноразово протягом року, суддя вважає доцільним підвергнути особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі п.5 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130, 245, 280, 283-284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот)грн. 00коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті: Отримувач Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, Код отримувача(ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA258999980000031112149005001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Судовий збір підлягає сплаті на реквізити: Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Стягнення судового збору на користь держави.

Суддя Дружківського міського суду

Донецької області: О.М. Грубник

Попередній документ
86122971
Наступний документ
86122973
Інформація про рішення:
№ рішення: 86122972
№ справи: 229/6820/19
Дата рішення: 03.12.2019
Дата публікації: 09.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дружківський міський суд Донецької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції