Справа № 716/2033/19
05.12.19 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Сірик І.С.
за участю секретаря Барабащук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за природній газ посилаючись на те, що 19.03.2019 р. позивач звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
01.04.2019 р. судом по справі №716/5305/19 винесено ухвалу про відмову у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за природній газ з Відповідача.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
ТОВ « ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» в порядку, передбаченому Правилами розмістив на своєму сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслав всім побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом по форматі, встановленій у постанові НКРЕКП від 30.09.2015р. №2500, яку споживачам необхідно було підписати та повернути в ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» .
Згідно з вимогами Правил якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природній газ або факт фактичного поживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог цих Правил.
Крім того, у разі незгоди споживача укласти договір з постачальником споживач не має права споживати природній газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Також до обов'язків споживача згідно з Правилами належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладення договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.
В даному випадку відповідач не подав до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припиняв, фактично проводив споживання природного газу (про що свідчить у тому числі утворення у відповідача заборгованості перед заявником) та/або сплачував за поставлений йому газ, що окремо та/або в сукупності засвідчує факт згоди відповідача про приєднання до умов Типового договору.
Згідно з правилами побутовий споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу, а розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
В цей же час, в результаті неналежної оплати за природній газ та непогашення боргу за природний газ у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подання цього позову не сплачена, і яка, складає 23049,02 грн.
У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23049,02 грн., та судовий збір в сумі 1921 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність, у випадку неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно ( через оголошення у пресі) про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомила та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань та відзиву на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав таінтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, о ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що відповідач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно ч.1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико- хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно- правовими актами.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641 та 642ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з вимогами «Правил постачання природного газу» (постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015року № 2496, надалі Правила) визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що надається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
ТОВ «Чернівцігаз Збут» в порядку, передбаченому Правилами, розмістив на своєму сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслав всім побутовим споживачам заяви - приєднання по формі, встановленій у постанові НКРЕКП від 30 вересня 2015року № 2500, яку споживачам необхідно було підписати та повернути ТОВ «Чернівцігаз Збут».
Згідно з вимогами Правил якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ або факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог цих Правил.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Судом встановлено, що відповідач будучи власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 не подавала до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припиняв, фактично проводив споживання природного газу.
Матеріали справи немістять належних та допустимих доказів які б спростовували той факт, що відповідач будучи власником будинку за вказаною вище адресою некористувалася наданими позивачем послугами газопостачання, у зв'язкуз чим суд приходить до висновку, що відповідач є споживачем послуг які надаються позивачем. Таким чином, надання позивачем послуг та їх споживання відповідачем є діями осіб, з якими закон, зокрема ст.11 ЦК України, пов'язує підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а тому відсутність між сторонами письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача від оплати комунальних послуг.
Крім того, розрахунок заборгованості свідчить про те, що споживання відповідачем природного газу з газорозподільної системи не припинялось до моменту його відключення від газопостачання.
За змістом п. 20 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2496 від 30.09.2015 року, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами (п.20 Порядку).
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, та вноситься у встановлені строки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що відповідач не виконав покладених на неї зобов'язань та у встановлені строки не оплатила наданні їй позивачем послуги відповідно до встановлених тарифів.
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість по оплату послуг позивача в сумі 23049,02 грн. за період з листопада 2017 року по липень 2019 року (а/с 10).
Відповідач не оплачувала отримані від позивача послуги і у неї утворилась заборгованість. А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто заборгованість в розмірі 23049,02 грн. та судові витрати в сумі 1921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67 ЖК України, ст. 526, 611 ЦК України 2003 року, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 ч. 1, 280-289 ЦПК України ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» ( код ЄДР 39584988) заборгованість в сумі 23049 ( двадцять три тисячі сорок дев'ять ) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» ( код ЄДР 39584988) суму судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Сірик І.С.