Ухвала від 04.12.2019 по справі 723/884/17

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/884/17

Провадження № 1-кп/723/209/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю:

секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11 (дистанційно)

Захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 Перекладача ОСОБА_15

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Сторожинець клопотання захисника ОСОБА_14 про очевидну недопустимість доказу

встановив:

В провадженні Сторожинецького районного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260000000133 від 20.01.2017 року.

В ході судового розгляду кримінального провадження, під час дослідження письмових доказів, а саме протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11 жовтня 2016 року (Т.1 а.с.85) захисник обвинувачених в т.ч. обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_14 заявив клопотання про визнання вказаного доказу та очевидно недопустимим з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_11 не мав можливості ознайомитися з ним оскільки докази складені українською мовою якою обвинувачений не володіє.

Заслухавши думку сторони захисту, яка підтримала заявлене клопотання та сторони обвинувачення, яка його заперечила, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні, пояснив, що він дійсно не володіє і не володів українською мовою, а тому просив здійснювати йому переклад на його рідну - молдавську про що писав відповідні заяви слідчому та прокурору.

Згідно положень ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті та під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим , що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Положеннями ч.3 ст.17 КПК України визначено, що підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а відповідно всі відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими доказами.

Крім цього зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості.

Статтею 87 КПК України визначені випадки істотних порушень прав людини і основоположних свобод за існування яких суд зобов'язаний визнати очевидно недопустимими докази отримані внаслідок такого порушення.

Серед таких істотних порушень зазначено також і порушення права особи на захист, яке в свою чергу включає в себе права, які підозрюваний чи обвинувачений можуть реалізовувати власними діями.

Такими правами є право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави (п.18 ч. 3 ст. 42 КПК України).

Матеріали кримінального провадження судом були досліджені, і в цих матеріалах відсутні будь-які письмові заяви обвинуваченого ОСОБА_11 про інформування ним слідчого чи прокурора про не володіння державною мовою.

Крім цього із наявних у справі письмових процесуальних документів вбачається, що ОСОБА_11 отримував ці документи на українській мові і при виконанні вимог ст. 290 КПК України тобто при відкритті йому матеріалів кримінального провадження, серед яких були і досліджувані судом матеріали, та при здійсненні допитів не заявляв про незрозумілість йому цих матеріалів внаслідок використання слідчим державної мови.

Клопотання про здійснення перекладу цих документів на його рідну мову ні обвинуваченим ОСОБА_11 ні його захисниками, які були присутні при здійснення цих процесуальних дій, не заявлялися.

Виходячи з цього суд констатує факт, що сторони кримінального провадження не підтвердили очевидну недопустимість досліджуваних доказів, а тому суд знаходить що в задоволенні клопотання слід відмовити та продовжити дослідження доказів, а питання про допустимість чи недопустимість вирішувати в нарадчій кімнаті під час їх оцінки в ході ухвалення судового рішення .

Керуючись ст.ст. 17, 42, 87, 89 КПК України, суд

постановив

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_14 , щодо визнання досліджуваних судом доказів очевидно недопустимими - відмовити.

Головуючий суддя

Судді: