Справа № 185/4309/19
Провадження № 2/185/2867/19
12 листопада 2019 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
встановив:
У травні 2019 року, акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 11.08.2017 року, в сумі 114667,16 грн та судові витрати по справі.
Позов обґрунтовано тим, що 11.08.2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua. Таким чином, 11.08.2017 року між відповідачем та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов. 15.08.2017 року, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 18.04.2019 року має заборгованість - 114667,16 грн, з яких: 49191,17 грн - заборгованість за кредитом; 24910,87 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.2. та 3.2.8.9.1. Умов; 11868,51 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов; 28696,61 грн - пеня.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Згідно письмових пояснень від 10.10.2019 року позов визнав частково в межах суми 67346,29 грн, що складається з 49191,17 грн - заборгованість за кредитом, 18155,12 грн - заборгованість за процентами.
Згідно відповіді на відзив від 30.09.2019 року, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «Куб», що розміщені на сайті Приватбанку, тим самим уклав кредитний договір. За умовами кредитного договору, відповідач отримав кредит строком на 12 місяців зі сплатою процентів - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості (а.с.12). До кредитного договору банк додав Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с.60-65).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 18.04.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 114667,16 грн, з яких: 49191,17 грн - заборгованість за кредитом, 24910,87 грн - заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість, 11868,51 грн - заборгованість за простроченою комісією, 28696,61 грн - пеня (а.с.20-21).
Частинами першою та другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання.
З підписаної позивачем анкети-заяви від 11.08.2017 року вбачається, що сторони узгодили строк кредиту місяців, розмір процентної ставки за користування кредитом - 2 %, розмір процентної ставки у випадку порушення зобов'язань - 4 %.
Ураховуючи те, що кредитні кошти надавалися відповідачу в останнє 19.12.2017 року (а.с.22), строк кредитного договору сплив 19.12.2018 року.
Таким чином, суд вважає, що сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача складає: 19204,69 (станом на 04.01.2019) - 16909,10 (станом на 30.11.2018) / 35 днів (кількість днів між зазначеними датами) х 19 днів (кількість днів станом на 19.12.2018 від дати 30.11.2018) = 18155,12 грн.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України неможливо застосувати до спірних правовідносин, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про пеню та комісію, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У заяві позичальника від 11.08.2017 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені та щомісячної комісії.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню та комісію.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11.08.2017, посилався на Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг».
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме вищевказаний Витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що зазначені документи на момент отримання позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, та, зокрема саме у передбачених у цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
У зв'язку з наведеним, вимоги банку про стягнення сум пені та щомісячної комісії є необґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 67346,29 грн, що складається з 49191,17 грн - заборгованість за кредитом, 18155,12 грн - заборгованість за процентами.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 11.08.2017 року в сумі 67346 (шістдесят сім тисяч триста сорок шість) грн 29 коп., що складається з 49191,17 грн - заборгованість за кредитом, 18155,12 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судові витрати в сумі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн 24 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський