Справа №2-1633/2004
07 жовтня 2019 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді Колотієвського О.О.,
при секретарі - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ,-
19 березня 2019 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області зі скаргою на дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернувся божник ОСОБА_1 .
Свою скаргу обґрунтував тим, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.11.2004 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх його доходів, щомісячно, але не менше за неоподаткований мінімум доходів громадян на дитину, починаючи з 25 жовтня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття. Виконання рішення про стягнення аліментів здійснюється Кременчуцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на підставі виконавчого листа № 2-1633/2004.
Аліменти на користь ОСОБА_4 ним сплачувались повністю на її картковий рахунок та банківськими переказами. В 2019 році йому стало відомо про існування заборгованості зі сплати аліментів.
Скаржник вказує, що державний виконавець Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Коваленко К.Д. видала довідку-розрахунок за період з 10.11.2010 року по 31.08.2014 року за № 13358, згідно якої заборгованість становить 18 779,33 грн., довідку-розрахунок за період з 01.09.2014 року по 31.08.2016 року за № 13359, заборгованість становить 31505,69 грн., довідку-розрахунок № 15770 за період з 01.09.2016 року по 28.11.2016 року, загальна заборгованість становить 33 673,68 грн..
Скаржник вважає дані довідки-розрахунки необґрунтованими та незаконними, так як вони складені з порушеннями п. 12 розділу Х Інструкції організації примусового виконання рішень. Ним були сплачені на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 28 624,95 грн.. Таким чином заборгованість із сплати аліментів становить не 33 673,68 грн., а 5030,71 грн.
Просив суд:
- визнати дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - неправомірними.
- визнати довідку-розрахунок за період 10.11.2010 року по 31.08.2014 року за № 13358, згідно якої заборгованість становить 18 779,33 грн., довідку-розрахунок за період з 01.09.2014 року по 31.08.2016 року за № 13359, заборгованість становить 31560,69 грн., довідку-розрахунок № 15770 за період з 01.09.2016 року по 28.11.2016 року, загальна заборгованість становить 33 673,68 грн., складені державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - незаконними.
22 квітня 2019 року начальник Кременчуцького РВДВС Дусмурадова Л.Ю. надала суду відзив на скаргу, яку обґрунтувала тим, що крім стягнення аліментів на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 57196363 з примусового виконання виконавчого листа № 536/1917/16-ц, виданого 29.03.2017 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 неустойку(пеню) по несплаті аліментів за період з 13.11.2012 року по 28.11.2016 року в сумі 9351,41 грн. та судові витрати в сумі 1551,20 грн.. Також вказувала, що боржник не повідомляв виконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення суду, стягувач також про це не повідомляв. Копії чеків та заяв фізичної особи на переказ грошових коштів в валюті російського рубля на ім'я ОСОБА_5 не містять інформації про призначення платежу. Всі інші сплачені аліменти були враховані при проведенні розрахунку. Крім того, зазначала про пропуск строку для подання скарги.
Просила відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Стягувач ОСОБА_5 та її представник просили також відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. ОСОБА_5 пояснила суду, що переказані боржником кошти не є аліментами. Як їй повідомляв боржник ОСОБА_1 це кошти за неподаровані сину подарунки на минулі свята, а не на його утримання.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.11.2004 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх його доходів, щомісячно, але не менше за неоподаткований мінімум доходів громадян на дитину, починаючи з 25 жовтня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття.
У Кременчуцькому районному ВДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 23152440 щодо стягнення аліментів за рішенням суду від 03.11.2004 року.
31.08.2016 року державним виконавцем Коваленко К.Д. складено довідку-розрахунок № 13358 за період 10.11.2010 року по 31.08.2014 року, згідно якої заборгованість становить 18 779,33 грн. та довідку-розрахунок № 13359 за період з 01.09.2014 року по 31.08.2016 року, згідно якої заборгованість становить 31560,69 грн.,
Відповідно до довідки-розрахунку № 15770 від 28.11.2016, складеної державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Малінніковим М.В. загальна заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 33 673,68 грн..
24 січня 2017 року рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто неустойку(пеню) по несплаті аліментів за період з 13.11.2012 року по 28.11.2016 року в сумі 9351,41 грн.. Рішення набрало законної сили 03.02.2017 року та перебуває на стадії виконання.
Відповідно до ч.4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. Боржник ОСОБА_1 після здійснення платежів на користь стягувача ОСОБА_5 не повідомляв державного виконавця про повну чи часткову сплату аліментів.
Стягувач не заперечує надходження коштів від боржника, однак заперечує, що ці коши є саме аліментами.
Копії чеків та заяв фізичної особи на переказ грошових коштів в валюті російського рубля на ім'я ОСОБА_5 не містять інформації про призначення платежу.
За правилами ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником. Вказані вимоги закону були дотримані державним виконавцем.
Отже, судом встановлено, що державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах наданих йому повноважень.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський