Справа № 210/5775/19
Провадження № 2-а/210/80/19
іменем України
"27" листопада 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Сільченко В. Є.
секретаря судового засідання Семко Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора полку патрульної поліції м. Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області 1 бат. 2 рота Кравченко Олени Дмитрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 вересня 2019 року інспектором ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської обл. лейтенантом поліції Кравченко О. Д. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
24.09.2019 приблизно 8 годині 30 хвилин, позивач, керуючі автомобілем ТОYОТА HIGHLENDER, № НОМЕР_1 , рухався по вул. Генерала Радієвського 25, та перехресті здійснив поворот ліворуч на зелений сигнал основного світлофора, надав перед цим перевагу у русі двом транспортним засобам які рухалися у полосі зустрічного руху. Третій транспортний засіб (автомобіль ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської обл.) на момент його повороту фактично не рухався , та знаходився приблизно в 15 метрів від стоп лінії світлофору у полосі зустрічного руху.
Враховуючі вищевикладене позивач вважає, що постанова серії ЕАК 1551820 від 24.09.19 р. про адміністративне правопорушення винесена з порушеннями його прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Позивач, в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість здійснення розгляду справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав відзив на адміністративний позов, згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе здійснювати розгляд адміністративної справи за вказаної явки згідно письмових матеріалів справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд доходить до висновку про можливість його задоволення, з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1551820 від 24.09.2019 року на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн., за те що позивач 24.09.2019 року 08-26 м. Кривий Ріг вул. Генерала Радієвськоо 25 керуючи транспортним засобом повертаючи ліворуч на регульованому перехресті не дав дорогу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку при зеленому сигналі світлофору, чим порушив п. 16.6 ПДР (а.с. 4).
08.10.2018 року 14:25 в м. Кривий Ріг на пр. Металургів 38А керуючи транспортним засобом здійснив рух на поєднаний червоний з жовтим сигнал світлофору, що забороняє рух , при цьому перетнувши дорожню розмітку 1.12 стоп-лінія, чим порушив п.п.8.7.3(є) та 16.3 ПДР України (а.с. 4).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно із п. 16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Відповідно до п.1.10 ПДР України дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що про порушення водієм п. 16.6 Правил дорожнього руху може свідчити зміна напрямку руху або швидкості зустрічного транспортного засобу, який їде прямо або повертає праворуч, при здійсненні водієм повороту ліворуч. Якщо ж, у цьому випадку, поворот ліворуч не призводить до зміни напрямку руху або швидкості зустрічного транспортного засобу, який їде прямо або повертає праворуч, тобто не створює для цього транспортного засобу перешкод у русі, підстави вважати, що водій не дотримався п. 16.6 Правил дорожнього руху відсутні.
Відповідачем, в якості доказу своїх заперечень, надано відеозапис, на якому містяться п'ять відео файлів.
Так, з наданого відео файлу відповідачем під назвою «Факт правопорушення» встановлено, що позивач, керуючі автомобілем ТОYОТА HIGHLENDER, № НОМЕР_1 , рухався по вул. Генерала Радієвського 25, на перехресті здійснив поворот ліворуч на зелений сигнал основного світлофора, надав перед цим перевагу у русі двом транспортним засобам які рухалися у полосі зустрічного руху. Третій транспортний засіб (автомобіль ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської обл.) на момент його повороту наближався до стоп лінії, а також до перехрестя.
З наданого відеозапису судом водночас вбачається, що транспортний засіб, якому позивач не надав перевагу у русі, через дії позивача не змінив а ні напрямок свого руху, а ні швидкість. Отже, дії позивача в даному випадку повністю узгоджуються та відповідають п. 1.10 ПДР України, оскільки не створили жодних перешкод у русі транспортному засобу патрульної поліції.
Відповідно до ст.245, 276, 280 КУпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з наявних матеріалів адміністративної справи, у суду відсутні беззаперечні докази наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, вимога позивача щодо визнання дій відповідача незаконними, а постанову протиправною виходять за межі повноважень суду, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, а тому задоволенню не підлягають.
В порядкуст.139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.
У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, ст.ст. 121, 222, 258, 268 КупАП, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора полку патрульної поліції м. Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області 1 бат. 2 рота Кравченко Олени Дмитрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову серії ЕАК, №1551820 від 24.09.2019 року, винесену інспектором полку патрульної поліції м. Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області 1 бат. 2 рота Кравченко Оленою Дмитрівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень, - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко