Справа № 199/5722/19
(2/199/2904/19)
05.12.2019 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Подорець О.Б.,
за участю секретаря Столяренко А.І.,
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1 , представників позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в здійсненні права власності, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
27 листопада 2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , де третя особа - ОСОБА_6 про визнання права власності на частину житлового приміщення та присудження компенсації за частину спільного нерухомого майна.
04.12.2019 через канцелярію суду було подано уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частину житлового приміщення та присудження компенсації за частину спільного нерухомого майна.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 просили прийняти зустрічну позовну заяву, об'єднавши позови в одне провадження.
Представники позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 заперечували проти прийняття зустрічного позову.
Так, представник позивача ОСОБА_2 суду пояснив, що вважає зустрічну позовну заяву, оскільки обидві позови не є взаємопов'язаними, стосуються різних питань. Також просив звернути увагу суду на те, що прийняття зустрічного позову в даному випадку затягне розгляд первісного позову.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З наведеного можна зробити висновок, що критерієм виділення даних суб'єктів в окрему групу є наявність у них юридичної зацікавленості (інтересу) у результаті розгляду справи. Вона полягає у тому, що особи, які беруть участь у справі, є учасниками спірних матеріально-правових відносин або захищають у процесі права та інтереси інших осіб, державні чи громадські інтереси.
Характер і ступінь юридичної зацікавленості осіб, які беруть участь у справі, не однакові. За таким критерієм цю групу розподіляють на дві підгрупи.
До першої належать особи, що мають матеріально-правовий і процесуальний інтерес по справі, захищають свої інтереси. Матеріально-правова заінтересованість полягає у прагненні домогтися для себе поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, законного інтересу, тобто отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини або, навпаки, не допустити їх порушення. Вимоги за таким позовом спрямовані на предмет позову за первісним позовом, а їх задоволення може призвести до відмови у задоволенні первісних позовних вимог.
Водночас, первісний позов стосується права користування позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 своєю власність. Зустрічні позовні вимоги стосуються припинення права власності одного із співвласників.
Отже, вимоги за зустрічною позовною заявою та вимоги за первісним позовом не пов'язані між собою, мають різний предмет доказування, а тому їх одночасний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування та ускладнення розгляду справи, тим більше, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 , будучі співвласником спірної квартири заявляє клопотання про призначення експертизи для визначення вартості частки ОСОБА_1 , хоча як співвласник могла зробити таку оцінку і внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в тому розмірі, який вона вважає, оскільки це є обов'язковою умовою згідно чинного законодавства при зверненні до суду з позовними вимогами на підставі ст.365 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі відкрито 23.07.2019 та на даний час підготовче провадження у справі не проведено, зокрема, підготовче судове засідання призначене на 23.10.2019 було відкладено за клопотанням відповідача ОСОБА_4 про відкладення підготовчого судового засідання.
Договір з адвокатом відповідачем укладено 21 жовтня 2019 року. Строк для подання зустрічної позовної заяви встановлений судом в ухвалі від 23 липня 2019 року складає 15 днів з дня отримання відповідачем копії ухвали, тоді як зустрічну позовну заяву подано лише 27.11.2019 .
З огляду на зазначене, на думку суду, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом в даному випадку призведе до невиправданого порушення строків розгляду за правилами загального позовного провадження, а також слід зазначити про те, що спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, є недоцільним ще і тому, що їх об'єднання істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду первісного позову по суті.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову є правом суду, а не його обов'язком, а тому в прийнятті зустрічного позову слід відмовити.
Натомість, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідач не позбавлений можливості звернутись з відповідним позовом окремо, що не матиме наслідком зупинення провадження у справі, в якій вже відкрито провадження.
Керуючись ст.ст. 193, 194, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Повернути ОСОБА_4 її зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , де третя особа - ОСОБА_6 про визнання права власності на частину житлового приміщення та присудження компенсації за частину спільного нерухомого майна та уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частину житлового приміщення та присудження компенсації за частину спільного нерухомого майна.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення і проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.Б. Подорець