Справа № 369/562/18
Провадження № 2/369/1024/19
Іменем України
19.11.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Заїка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 29.11.2017 року в с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, Київської області, сталася ДТП за участю автомобіля «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2017 року по справі № 369/13834/17 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту ДТП 29.11.2017 року.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, автомобіль «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_1 , не була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно Звіту № 804/12-17 від 27.12.2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП складає 373 313,88 грн.
Позивач вказує, що оскільки розмір регламентної виплати МТСБУ за шкоду, завдану майну Позивача, становить 100 000,00 грн., то решта суми в розмірі 273 313,88 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, Позивач вказує про заподіяння моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 30 000,00 грн., оскільки завдано душевних страждань, позивач перебувала на третьому триместрі вагітності, їй довелося відвідувати лікарню, проводити аналізи, купувати ліки, також позивач не в змозі була користуватися належним їй автомобілем у зв'язку із пошкодженнями, що вплинуло на повсякденне життя, та довелося витрачати час для захисту своїх прав.
Позивач заявляє про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн..
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, при судовому розгляді справи позов підтримували та просили задовольнити. До суду подана заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.
У судове засідання відповідач не з'явилась, повідомлялась належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомила.
У судове засідання представник третьої особи не з'явився, повідомлялись належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 26.09.2017 року.
29.11.2017 року приблизно о 09:35 год. в с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, Київської області, сталася ДТП за участю автомобіля марки «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка не дотрималася безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, допустила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2017 року по справі № 369/13834/17 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту ДТП 29.11.2017 року.
Згідно Звіту № 804/12-17 від 21.12.2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП складає 373 313,88 грн.
Позивач вказує, що оскільки розмір регламентної виплати МТСБУ за шкоду, завдану майну Позивача, становить 100 000,00 грн., то решта суми в розмірі 273 313,88 грн. підлягає стягненню з відповідача, що стало підставою для звернення до суду.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За ст. 1166 Цивільного кодексу України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Змістом ст. 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В ст. 1194 Цивільного кодексу України визначено: Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За ст. 6 Закону Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 9 Закону Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 566 від 09.07.2010 року «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на час ДТП) встановлено, що розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.
Згідно ст. 28 Закону вказано: Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
За ст. 29 Закону У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що оскільки на МТСБУ за законом покладено обов'язок здійснити регламенту виплату у розмірі 100 000,00 грн. у разі коли власник не застрахував цивільну-правову відповідальність, то решта суми у розмірі 273 313,88 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне:
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.3.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»:
П. 3 Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
П. 5 Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
П. 9 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи ситуацію при ДТП, яка виникла 29.11.2017 року, протиправність дій відповідача, вину відповідачу у вказаній ситуації, ті обставини, що моральна шкода є пов'язаною з наслідками ДТП, наявність душевних страждань у позивача, перебування позивача у стані вагітності, звернення до лікарів, дії позивача щодо відновлення своїх порушених прав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Щодо стягнення витрат на юридичну допомогу, суд зазначає наступне:
30.11.2017 року між ТОВ «Клевер Експерт» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг, згідно п. 1 якого вказано, що виконавець зобов'язується надавати юридичну допомогу (послуги) замовнику з питань, пов'язаних з досудовим врегулюванням спору, що виник (може виникнути): між Замовником та Страховиком (МТСБУ) через невиплату останнім страхового відшкодування по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням а/м VW Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Замовнику на праві приватної власності, внаслідок ДТП.
Згідно п. 3.1. цього Договору вказано, що сторони дійшли згоди про те, що сума плати за надання послуг становить 20% двадцять відсотків) від визначеної МТСБУ суми регламентної виплати та сплачується двома частинами, з яких перша 3 000,00 грн. в день укладання договору, а друга частина сплачується в день прийняття рішення МТСБУ про виплату страхового відшкодування.
Згідно квитанції від 12.01.2018 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Клевер Експерт» грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн.
Саме ці грошові кошти Позивач вказує для стягнення витрат на правову допомогу по даній справі.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Зі змісту укладеного договору вбачається надання правової допомоги позивачу у справі щодо отримання страхового відшкодування від Страховика (МТСБУ), та не міститься умов щодо надання послуг у даній справі про відшкодування шкоди саме з відповідача, що свою чергу дає суду підстави не приймати до уваги ці витрати, оскільки вони не пов'язані із розглядом цієї справи, а тому суд відмовляє в стягнення цих витрат.
Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у розмірі 2 753,14 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 16, 22, 23, 1166, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 6, 9, 28, 29, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 273 313,88 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 2 753,14 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про третю особу: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.
Повне рішення суду складено 04 грудня 2019 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.