Справа № 369/12148/19
Провадження № 2-а/369/386/19
Іменем України
19.11.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Заїці О.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві, Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука О.М., Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12.09.2019 року о 03:22 год., керуючи транспортним засобом марки «HONDA», модель ACCORD, державний номерний знак НОМЕР_1 , він рухався по вул. Кільцева дорога в м. Києві, в напрямку станції метро «Академмістечко».
Автомобіль ОСОБА_1 був зупинений інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчуком О.М..
В подальшому інспектор пояснив, що причиною зупинки автомобіля є те, що він здійснив приховану перевірку автомобіля за обліками та з'ясував, що нібито за автомобілем марки «HONDA», модель ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 відсутній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і це стало підставою для зупинення транспортного засобу та притягнення його до адміністративної відповідальності.
03:40 год. до автомобіля марки «HONDA», модель ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 підійшов інший інспектор, який повідомив, що він здійснив додаткову перевірку під час якої було з'ясовано, що за обліками ДВС у відношенні ОСОБА_1 існує заборона на керування транспортними засобами, що дає підстави для вилучення водійського посвідчення.
Протокол був складений інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчуком О.М. разом з іншим інспектором у службовому автомобілі, після чого інспектор запропонував підписати протокол серії ДПР18 № 367630 та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 1511253 від 12.09.2019 року. Нагрудний знак у інспектора був вимкнутий під час вчинення ним своїх службових обов'язків.
ОСОБА_1 отримав постанову, в якій було вказано, що транспортний засіб «HONDA», модель ACCORD, д.н.з. НОМЕР_2 , 12.09.2019 року о 03:44 год. в м. Києві, вул. Львівська, 45/7, була надана інформація з МТСБУ, що свідчила про відсутність полісу ОСЦПВВ наземних транспортних засобів, чим було порушено п. 2.1 ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП та постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..
Позивач посилався на те, що правил дорожнього руху він не порушував, вважає постанову та складений відносно нього протокол неправомірними.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив визнати дії інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука О.М. при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП від 12.09.2019 року серії ЕАК № 1511253 та при складанні протоколу серії ДПР18 № 367660 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП протиправними; скасувати постанову від 12.09.2019 року серії ЕАК № 1511253 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; скасувати протокол від 12.09.2019 серії ДПР18 № 367630 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ..
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.
У судове засідання відповідач інспектор роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчук О.М. не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
У судове засідання представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором лейтенантом поліції першого батальйону третьої роти Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчуком О.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 367630 від 12.09.2019 року відносно ОСОБА_1 ..
Постановою інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука О.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1511253 від 12.09.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно вказаної постанови встановлено, що 12.09.2019 року о 03:34 год. в м. Києві по вул. Львівська, 45/7, надійшла інформація з МТСБУ, що свідчила про відсутність полісу ОСЦПВВ наземних транспортних засобів, при перевірці документів був відсутній поліс ОСЦПВВ наземних транспортних засобів, чим порушено п. 2.1.г. ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За вказане кримінальне правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно постанови серії ЕАК № 1511253 від 12.09.2019 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..
Слід зазначити, що правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновками експертів та показань свідків. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 69 КУпАП України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008. «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази судом не встановлено, що позивачем ОСОБА_1 були порушені Правила дорожнього руху України.
Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст. 77 КАС України суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1511253 від 12.09.2019 року підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука О.М. відносно складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 367630 від 12.09.2019 року та скасування вказаного протоколу, то вони не підлягають задоволенню, оскільки інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчуком О.М., складаючи протокол про адміністративне правопорушення, лише було зафіксовано дані, на підставі яких встановлюється факт наявності чи відсутності адміністративного правопорушення. Тобто, в даному випадку інспектор діяв в межах наданих йому повноважень та виконував свої посадові обов'язки, підстави для визнання дій відповідача протиправними щодо складання протоколу відсутні.
Разом з тим, слід зазначити, що сам протокол про адміністративне правопорушення не підлягає скасуванню, оскільки він є актом, в якому зафіксовано лише подію, яка відбулася.
Суд також вважає, що позивач ОСОБА_1 невірно обрав спосіб захисту своїх прав судом і заявлені ним вимоги про визнання недійсним і скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 367630 від 12.09.2019 року є необґрунтованими, оскільки такий спосіб захисту порушених прав не передбачений чинним законодавством і не може бути застосований судом.
Керуючись ст. ст. 9, 122, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 72, 77, 242, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві, Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука Олександра Миколайовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП протиправними.
Скасувати постанову інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві, Управління патрульної поліції у м. Києві Шевчука Олександра Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.