Провадження №2-а/359/203/2019
Справа №359/7285/19
Іменем України
02 грудня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Шабановій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Левченко Ніни Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує тим, що 30 липня 2019 року інспектором поліції Левченко Н.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1377785, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Зі змісту даної постанови вбачається, що 30 липня 2019 року о 10:07:55 с. Сираї, М01, 71 км водій, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 108 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 58 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 категорично заперечує. Дії інспектора поліції вважає протиправними, оскільки прилад TruCam LTI 20/20, яким вимірювалась швидкість автомобіля, виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Тому вимірювання швидкості руху з використанням приладу TruCam LTI 20/20 є незаконним, а отримані за його допомогою технічні дані щодо швидкості руху є безпідставними. Момент перевищення швидкості руху автомобіля, який перебував під керуванням позивача, приладом не зафіксовано. В той час як автомобіль рухався в потоці з іншими автомобілями, які рухались попереду та праворуч, тому номер автомобіля неможливо ідентифікувати. Фіксація швидкості руху фактично здійснювалась за межами населеного пункту на автошляху М01 (Київ - Чернігів - Нові Яриловичі), що виключає склад адміністративного правопорушення. Крім цього, позивач заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення, проте інспектор поліції Левченко Н.В. не склала протокол про адміністративне правопорушення та не розглянула справу у відповідності до законодавства, зокрема було порушено право позивача на отримання правової допомоги. Тому ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1377785, від 30 липня 2019 року.
Позивач направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Інспектор поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Левченко Н.В. у судове засідання не з'явилась. Натомість направила до суду відзив на адміністративний позов, яким просила відмовити у задоволенні пред'явленого позову. В обґрунтування відзиву вказала на те, що під час несення служби 30 липня 2019 року о 10 годині 07 хвилин на 71-км автодороги «Київ - Чернігів - Нові Яриловичі» с. Сираї водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Suzuki», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 108 км/год та перевищив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті, визначеному дорожнім знаком 5.45, на 58 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20. При цьому, з відстані у 350-450 метрів поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на автомобіль і натискається спусковий гачок приладу, тому на відеозаписі з фіксацією адміністративного правопорушення зафіксовано як червона позначка фіксується на автомобілі позивача, тобто вимірюється швидкість руху саме даного автомобіля. Відповідач вказала на те, що попереду автомобіля позивача інших транспортних засобів не було, що дозволило приладу TruCam LTI 20/20 належним чином зафіксувати перевищення швидкості руху автомобілем.
Тому відповідач вважає постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обґрунтованою, законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.
Дослідивши письмові та електронні докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 липня 2019 року інспектор поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Левченко Н.В. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1377785, якою наклала на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП (а.с.3а).
Зі змісту даної постанови вбачається, що 30 липня 2019 року о 10 годині 07 хвилини в с. Сираї М01 71-км ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та перевищив обмеження швидкості руху встановлене у населеному пункті на 58 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTS 20/20 ТС 001134, чим порушив п.12.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно ч.3 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положенням ст.14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч.1 ст.222 КпАП України органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.258 КпАП України у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Так, процедура розгляду поліцейськими справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Згідно п.4 розділу І та п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративне правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 вказав, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, інспектор патрульної служби, який уповноважений виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право розглядати адміністративні справи безпосередньо за місцем вчинення такого правопорушення.
Тому, оскаржувана постанова винесена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч.4 ст.258 КпАП України.
У відповідності до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з п.5.45 ПДР України визначені вимоги до знаку «Початок населеного пункту», який має містити найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з положенням ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
З дослідженого у судовому засіданні відеофайлу (а.с.33), наданого представником відповідача, з відеозаписом з нагрудної камери інспектора, підтверджуються доводи представника відповідача щодо дотримання інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, позивачу було запропоновано ознайомитись з відеозаписом приладу TruCam, тобто з відеофікcацією порушення ним ПДР України.
Крім цього, факт руху автомобіля марки «Suzuki», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , зі швидкістю 108 км/год, підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruСam №ТСО 001134, який міститься на оптичному диску (а.с.33), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UA-MI/1-2903-2012 (а.с.24) та пройшов повірку, чинну до 15 вересня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/11933 (а.с.25).
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193.
Тому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження процедури сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Відповідно до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 квітня 2012 року №437, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam фірми Laser Technology, Inc., США (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Крім того, можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20 виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку (а.с.26).
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про факт руху автомобіля марки «Suzuki», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , зі швидкістю 108 км/год у межах населеного пункту, який підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Доводи позивача з приводу позбавлення відповідачем його всіх прав, передбачених законодавством, в тому числі, що стосується права на юридичну допомогу, є необґрунтованими. Відповідач під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності жодним чином не перешкоджав позивачу скористатися правовою допомогою, проте позивач з відповідним клопотанням не звертався.
Окрім цього, слід зазначити, що санкція ч.3 ст.122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного стягнення лише у вигляді штрафу. Таким чином відсутність захисника при складенні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1377785 від 30 липня 2019 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.14 Закону України «Про дорожній рух», ч.1 ст.8, п.8 ч.1 ст.23 п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про національну поліцію», ч.1 ст.122, ч.1 ст.222, ст.251, ст.252, ч.4 та ч.5 ст.258, ст.280 КУпАП, ст.72, ч.1 та ч.2 ст.77, ч.1 ст.99, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-245, ст.246, ч.3 та ч.4 ст.286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Левченко Ніни Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський