Справа № 362/7077/19
Провадження № 6/362/147/19
03.12.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Ковбеля М.М., при секретарі - Сілецькій М.О., розглянувши подання старшого державного виконавця про примусовий привід боржника, -
Старший державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного триторіального упрвління юстиції у Київській області Сазанович Юлія Ігорівна звернулася до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про здійснення приводу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІдН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 а до відділу виконавчої служби за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Покровська, 5.
Дослідивши подання державного виконавця про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , перевіривши обставини доказами, на які посилається заявник, суд приходить до висновку, що у поданні слід відмовити, виходячи із таких міркувань.
Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця перебуває виконавче провадження ВП №56927811 з примусового виконання виконавчого листа №2/369/200/18, виданого 08.05.2018 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 71009,08 грн.
07.08.2018 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Станом на 18.11.2019 року ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконано та кошти не сплачено.
Як слідує з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі, якщо боржник без поважних причин не з' явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
За змістом ст. 438 ЦПК України, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.
В розумінні ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Доводи державного виконавця суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів, які б підтверджували дійсність належного повідомлення боржника про його виклик до виконавчої служби, а так само умисність невиконання приписів державного виконавця, суду не надано, у зв'язку з чим застосування до ОСОБА_1 примусового приводу як боржника не відповідатиме визначеним ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» засадам здійснення виконавчого провадження щодо його справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Так, відповідно до копій викликів державного виконавця від 21.11.2018, 18.01.2019 та 04.11.2019 року, доданих до матеріалів справи, не вказано куди потрібно з'явитися боржнику та на яку дату і час. Також, відсутні докази направлення вказаних викликів боржнику.
Доказів, які свідчили про вжиття державним виконавцем заходів щодо повідомлення його про виклик до виконавчої служби, суду не надано, а в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про примусовий привід боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності застосування судом до боржника приводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.438 ЦПК України, -
В задоволенні подання старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сазанович Ю.І. про привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя М.М. Ковбель