Справа № 357/11933/19
1-кп/357/1472/19
05.12.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, угоду про примирення у судовій справі з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, зі слів з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину 12 років, працюючої поваром без офіційного оформлення трудових відносин, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
24 вересня 2019 року близько 16 годин и ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ-маркет», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 57, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що її дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, вчинила крадіжку з відкритої камери зберігання №19, поліетиленового пакету, білого кольору, в якому знаходилась жіноча куртка «Fabrica» демисезонна, вартістю 393 грн. 30 коп., дитячі черевики «KAQIMI» чорного кольору, вартістю 269 грн. 67 коп., куртка дитяча «Palomino», вартістю 175 грн., що належать потерпілому ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_6 , вийшла з приміщення магазину та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 838 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Між сторонами кримінального провадження - потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_6 за участю захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 досягнуто та підписано угоду про примирення від 16 жовтня 2019 року, яку подано разом із обвинувальним актом. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 після роз'яснення їй суті обвинувачення, визнала свою вину у скоєнні інкримінованого злочину за ч. 1 ст. 185 КК України. Також пояснила суду, що вона розуміє права, надані їй законом, угоду укладає добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі, готова виконати умови угоди та понести визначене в ній покарання. Просила затвердити зазначену угоду.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 просив затвердити угоду про примирення та заявив, що зазначену угоду укладено добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_6 узгоджену в угоді міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення , суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_6 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.
Крім того, обвинуваченій роз'яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення їй наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 К ПК України обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачена не заперечувала проти затвердження угоди.
Потерпілому ОСОБА_4 відповідно до умов угоди роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Виходячи з умов угоди, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілому зрозумілі.
Також, в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення обвинуваченої, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України,не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_6 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 16 жовтня 2019 року про примирення, між сторонами судового провадження потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України.
Визнати ОСОБА_6 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами в угоді про примирення міру покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не застосовувати.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Речові докази: жіночу куртку «Fabrica» демисезонну, дитячі черевики «KAQIMI» чорного кольору, куртку дитячу «Palomino», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , залишити потерпілому.
СД - диск з відеозаписом зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій, потерпілому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1