Справа № 357/7053/19
1-кп/357/1161/19
05.12.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019110030001479 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Узин Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, вдівця, зареєстрованого а адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого;
1.)21.02.1995 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) до виправних робіт строком на 1 рік 6 місяців;
2.)26.12.1996 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) вважався засудженим умовно з іспитовим строком на 3 роки;
3.)09.11.2000 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 4 роки, додаткові міри: ст. 14 - лікування від наркоманії, звільнений 07.09.2004 року по відбуттю строку покарання;
4.)17.03.2005 року Білоцерківським районним судом Київської області по ч. 3 ст. 185 КК України (2001 року) до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений 16.05.2008 року по відбуттю строку покарання;
5.)08.12.2009 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 04.03.2014 року на підставі ухвали Бердичівського міського суду Житомирської області із заміною невідбутої частини покарання на 240 годин громадських робіт, знятий з обліку Білоцерківського МРВКВІ 20.06.2014 року по відбуттю покарання;
6.)07.02.2017 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 81 КК України 24.11.2017 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 6 місяців;
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 23 травня 2019 року, близько 18 години 00 хвилин, знаходячись неподалік готелю «Рось» по бульвару Олександрійському, 94 в місті Біла Церква, Київської області, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», повторно, незаконно придбав-знайшов на землі, біля торгівельного ларька, паперовий згорток, в середині якого знаходилися два згортки з фольги з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.
ОСОБА_3 , маючи досвід вживання наркотичних засобів в тому числі й метадону (фенадону), по кольору, запаху та зовнішньому вигляду зрозумів, що знайдена ним речовина є наркотичним засобом - метадоном (фенадоном), після чого поклав паперовий згорток до лівої кишені спортивних штанів, де залишив незаконно зберігати для власного вживання, без мети збуту.
Того ж дня, близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись біля зупинки громадського транспорту біля готелю «Рось» по бульвару Олександрійському, 94 в місті Біла Церква, Київської області, зупинений працівниками Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області для перевірки на наявність заборонених речей. В подальшому, в ході проведення особистого обшуку, у лівій кишені спортивних штанів, у які був одягнутий ОСОБА_3 , виявлено та в подальшому вилучено паперовий згорток, всередині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
Загальна маса метадону (фенадону), який ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», повторно, незаконно придбав-знайшов та зберігав для власного вживання без мети збуту становить 0,130 г.
Вказані дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних засобів без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому злочині.
Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних засобів без мети збуту, і такі його дії, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 309 ч. 2 КК України.
За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 309 ч. 2 КК України, що останній злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який за місцем мешкання характеризується з посередньої сторони, на обліку лікаря психіатра не перебуває, перебуває під наглядом у лікарі - нарколога з приводу вживання наркотичного засобу зі шкідливими наслідками з 2019 року.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 ,згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, рецедив злочину.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який не працює, а відтак не має постійного заробітку, те, що він вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, бере до уваги, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та у сфері проти власності, судимості за які не знято та не погашено в установленому законом порядку, вчинив новий злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став, суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в умовах ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст. ст. 69,75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а долю процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
Клопотань про продовження чи обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу сторонами провадження заявлено не було.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 309 ч. 2 КК України і призначити йому покарання за ст. 309 ч. 2 КК України у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_3 та направити до ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Строк покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його затримання.
Речовий доказ: паперовий згорток, всередині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), які вилучені у ОСОБА_3 і зберігаються в кімнаті схову речових доказів Білоцерківського ВП - слід знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1256,08 грн. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Суддя: ОСОБА_1