Справа № 2-1484/12
4-с/296/92/19
"18" жовтня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої судді Маслак В.П.,
при секретарі Тузенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування довідки-розрахунку заборгованості по аліментам, -
ОСОБА_1 27.08.2019 року звернувся до суду з вказаною скаргою, в обґрунтування якої зазначив наступне.
Відповідно до судового рішення від 28.02.2012 року Корольовським районним судом м. Житомира виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів щомісячно, але не менше, ніж 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2011 року і до досягнення донькою повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У виконавчому листі адреса боржника зазначена АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 29.09.2014 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання відповідно до виконавчого листа №2-1484/12.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості від 05.06.2019 року за №44881333/7, складеною старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної -виконавчої служби міста Київ Красноштан І.Л., заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 станом на 01.06.2019 року за період січень-травень 2019 року складає 19 048, 25 грн.
Зазначено, що розрахунок заборгованості проведено, виходячи із середньомісячної заробітної плати по м. Києву, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутнє підтвердження сплати аліментів та невідомий розмір заробітної плати боржника.
Старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Красноштан І.Л. 05.06.2019 року прийнята постанова про передачу виконавчого провадження до Корольовського РВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області, за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із його звільненням з в/ч НОМЕР_1 , відсутністю інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 , заробітної плати, пенсії, інших доходів на території Шевченківського району м. Києва.
Факт звільнення 04.01.2019 року ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 відповідно до наказу від 03.01.2019 р. №2 підтверджується довідкою командира в/ч від 27.05.2019 № 1036.
За час роботи ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_1 з його заробітної плати аліменти відраховані до січня 2019 року.
На даний час ОСОБА_1 не працевлаштований.
05.02. 2019 року ОСОБА_1 сплатив за січень 2019 року аліменти в розмірі 1050 грн.
06.03.2019 року сплачені аліменти за лютий 2019 року в розмірі 1050 грн.
01.04.2019 року сплачені аліменти за березень 2019 року в розмірі 1050 грн.
30.05.2019 року сплачені аліменти за квітень 2019 року у розмірі 1050 грн.
05.06.2019 року сплачеш аліменти за травень 2019 року у розмірі 1050 грн.
Заявник, вбачаючи безпідставне нарахування заборгованості аліментів просить: 1) визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги та поновити цей строк;
2) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан І.Л. щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.06.2019 року у розмірі 19 048, 25 грн;
3) Скасувати довідку - розрахунок заборгованості по аліментам станом на
01.06. 2019 року за №44881333 від 05.06.2019 року у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-1484/12, що виданий Корольовським районним судом м. Житомира;
4) Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати.
В судове засідання скаржник не з'явився, представник скаржника надав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести у його відсутність. Заявлені вимоги просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено, що судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, або у позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законодавством України на державного виконавця покладається обов'язок вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Так, згідно з ч.3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Частиною 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.
Пунктом 7.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року (далі інструкції) визначено, що розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилися після утримання податків, відсотків або частки заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.
Згідно п.7.13.1 вказаної Інструкції, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів щомісячно, але не менше, ніж 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2011 року і до досягнення донькою повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Вказане виконавче провадження було відкрито 29.09.2014 року. (а.с. 8).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2-1484/12 від 15.03.2012, проведеним старшим державним виконавцем Красноштан І.Л., станом на 01.06.2019 року заборгованість складає 19048,25 грн. (а.с. 9). Розрахунок заборгованості проведено, виходячи із середньомісячної заробітної плати по м.Києву, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутнє підтвердження сплати аліментів та невідомий розмір заробітної плати боржника.
Старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Красноштан І.Л. 05.06.2019 року прийнята постанова про передачу виконавчого провадження до Корольовського РВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області, за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із його звільненням з в/ч НОМЕР_1 .
Факт звільнення ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 відповідно до наказу від 03.01.2019.№2 підтверджується довідкою командира в/ч від 27.05.2019 № 1036 (а.с. 11).
З довідки в/ч НОМЕР_1 вбачається, що за час роботи із заробітної плати заявника відраховувались аліменти до січня 2019 року (а.с. 12-13).
Аліменти в сумі по 1050 грн. ОСОБА_1 відправляв поштовим переказом на ім'я ОСОБА_4 05.02.2019р., 06.03.2018р., 01.04.2019р., 30.05.2019 р. та 05.06.2019р., що підтверджується довідкою Укрпошти м. Ірпінь (а.с. 14) та фіскальним чеком Укрпошта м.Житомир (а.с. 15).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що на момент складання державним виконавцем розрахунків заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.06.2019 року, державний виконавець не мав інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 , заробітної плати, пенсії та підтвердженої належним чином інформації щодо сплати заявником аліментів за період січень-травень 2019 року, а тому відсутній умисел державного виконавцяна внесення недостовірних відомостей до довідки-розрахунку, відповідно не підлягає задоволенню вимога про визнання дій старшого державного виконавця неправомірними. Водночас розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснено виходячи із середньомісячної заробітної плати по м.Києву, без врахування сплачених сум аліментів за період лютий-червень 2019 року, а отже підлягає скасуванню.
Крім цього заявник просить визнати поважною причину пропуску строку для подання скарги та поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що 02.07.2019 року він отримав копію постанови про прийняття виконавчого провадження та звернувся до Корольовського РВ ДВС м. Житомира ГТКЮ у Житомирській області за отриманням довідки-розрахунку заборгованості по аліментам, яку отримав в серпні 2019 року, в подальшому звернувся до відділення поштового зв'язку «Укрпошта» для отримання довідки про сплату аліментів за період лютий - травень 2019 року, а, відтак, вважає, що строк пропущено з поважних причин, та підлягає поновленню.
Згідно ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, вважаю, що строк звернення ОСОБА_1 до суду з даною скаргою пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.
Витрати зі сплати судового збору віднести в рахунок держави.
Керуючись ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, ст. ст. 127, 259, 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування довідки-розрахунку заборгованості по аліментам задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду із скаргою.
Скасувати довідку - розрахунок заборгованості по аліментам станом на 01.06. 2019 року за №44881333 від 05.06.2019 року у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-1484/12, що виданий Корольовським районним судом м. Житомира.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дати складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дати складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які орали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
Суддя В. П. Маслак