Справа № 573/2037/19
Номер провадження 1-кп/573/186/19
05 грудня 2019 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 09 жовтня 2019 року за №12019200130000527, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вільхівці-Лази Тячівського району Закарпатської області, з базовою середньою освітою, вдівця, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
- за ч. 1 ст. 246 КК України,
ОСОБА_5 08 жовтня 2019 року, близько 16:00 год., вирішив спиляти дерева, що знаходяться в лісі поблизу с. Бобрик Білопільського району Сумської області у кварталі 45 виділ 23 обходу №2, що є землями лісового фонду і належать Білопільському дочірньому агролісгосподарському підприємству «Білопільський агролісгосп».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, в цей же день біля 17:00 год. ОСОБА_5 , взявши вдома бензопилу марки «GRUNHELM GS-5200 M», прибув бо вищезазначеного лісу.
Добре орієнтуючись на місцевості та переконавшись, що ніхто не спостерігає за його діями, ОСОБА_5 , не маючи спеціального дозволу - лісорубного квитка, незаконно за допомогою бензопили спиляв 2 сироростучих дерева породи берест діаметром біля шийки кореня 41 см, 54 см та 3 сухостійні дерева береста діаметром біля шийки кореня 71 см, 44 см та 58 см, які розпиляв на колоди, приготувавши для перевезення додому з метою використання для опалення будинку.
Своїми незаконним діями ОСОБА_5 заподіяв державі в особі Білопільського дочірнього агролісгосподарського підприємства «Білопільський агролісгосп» матеріальних збитків на суму 46208 грн. 05 коп.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_5 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, бо дружина померла і він сам виховує трьох малолітніх доньок. Коштів не хватає на оплату газового опалення, тому вирішив спиляти дерева, щоб опалювати будинок дровами. 08 жовтня 2019 року близько 17 год. прийшов до лісу поблизу с. Бобрик Білопільського району і самовільно спиляв 5 дерев береста, 3 них були сухостійні та 2 сироростучі. Спиляв дерева, не маючи на це ні лісорубного квитка, ні будь-яких інших дозвільних документів.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
За таких обставин, суд дії ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки він вчинив незаконну порубку дерев у лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує наступне.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимоги ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, не інвалід.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки; активне сприяння розкриттю злочину, бо він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; відсутність тяжких наслідків; до кримінальної відповідальності притягується вперше; на утриманні має трьох малолітніх дітей, яких виховує сам; вчинення злочину внаслідок збігу тяжких майнових обставин.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_5 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням наведених вище всіх обставин та практики Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання й того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі без ізоляції його від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для того, щоб він довів своє виправлення.
Судові витрати в провадженні відсутні.
У відповідності з вимогами ст. 100 КПК України речові докази - колоди дерев породи берест обсягом 4 м.куб., які передані на зберігання потерпілому, необхідно залишити останньому; бензопилу марки «GRUNHELM GS-5200 M», яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, необхідно повернути ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 10 жовтня 2019 року накладений арешт на речові докази, який необхідно скасувати, оскільки відпала потреба в ньому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази - колоди дерев породи берест обсягом 4 м.куб., які передані на зберігання Білопільському дочірньому агролісгосподарському підприємству «Білопільський агролісгосп», залишити останньому; бензопилу марки «GRUNHELM GS-5200 M», яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_5 .
Скасувати арешт на колоди дерев породи берест обсягом 4 м.куб., бензопилу марки «GRUNHELM GS-5200 M», який накладений ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2019 року, оскільки відпала потреба в ньому.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя