05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14949/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Компанії "Moston Properties Limited" (далі - Компанія),
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019
зі справи № 910/14949/18
за позовом Компанії
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Укргазвидобування"
за участю заступника Генерального Прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І.
про визнання частково недійсним рішення,
Компанія 15.11.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (дата складання повного тексту постанови 28.10.2019) зі справи № 910/14949/18, справу передати на новий розгляд.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку, про залишення її без руху, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 290 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Глава 4 § 1 ГПК України регламентує суб'єктний склад учасників справи.
З Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/79989977 убачається, що Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.02.2019, зокрема, задовольнив заяву Заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про вступ у справу та допустив прокурора до участі у справі № 910/14949/18. Такі ж відомості щодо участі заступника Генерального Прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. містяться і в оскаржуваному судовому рішенні.
Водночас, у вступній частині касаційної скарги відсутні відомості щодо заступника Генерального Прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., якого Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.02.2019 допустив до участі у справі №910/14949/18. Крім того, з тексту касаційної скарги та додатків до неї не вбачається направлення копій цієї скарги і доданих до неї документів заступнику Генерального Прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, які закріпленні у статті 2 ГПК України.
Таким чином, скаржником не дотримано у повній мірі вище вказаних приписів ГПК України щодо змісту касаційної скарги та направлення іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Всупереч наведеному, касаційна скарга Компанії зазначеним вимогам не відповідає, зміст касаційної скарги зводиться лише до викладення обставин справи та оцінки доказів у ній, без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення норм матеріального права.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до викладення обставин справи та посилання на норми матеріального права без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень цій справі, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу скаржника, що в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів не можуть бути прийнятими у якості підстав для відкриття касаційного провадження.
Також, Касаційний господарський суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Касаційну скаргу від імені Компанії "Moston Properties Limited" подано та підписано адвокатом Сідєльніковим Артемом Вікторовичем. На підтвердження наявності повноважень адвокатом Компанії додано, зокрема, копію довіреності від 20.11.2017 засвідчену апостилем. Однак, зі змісту вказаної довіреності убачається, що вона діє протягом трьох (3) років до 20 листопада 2019.
Таким чином, Касаційний господарський суд звертає увагу Компанії на строк дії довіреності та необхідність належним чином підтвердити повноваження повіреного адвоката.
Отже, Компанії необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання: заяви про усунення недоліків касаційної скарги з зазначенням сторони, яка залучена до справи, її найменування та місцезнаходження; доказів направлення їй копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у неї відсутні, листом з описом вкладення; надати уточнену касаційну скаргу з обґрунтуванням того, в чому саме полягає порушення норм матеріального права і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень у цій справі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Компанії на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги.
З урахуванням викладеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись статями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Компанії "Moston Properties Limited" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 зі справи № 910/14949/18 - залишити без руху.
2. Надати Компанії "Moston Properties Limited" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Компанії "Moston Properties Limited", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т. Малашенкова