28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 5023/2142/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;
учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019
у складі колегії суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Бородіна Л.І., Мартюхіна Н.О.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.07.2019
у складі судді Яризька В.О.
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
про стягнення коштів з приватного нотаріуса
у справі за заявою фізичної особи-підприємця Безменова Павла Павловича
до фізичної особи-підприємця Мамекіна Ігоря Віталійовича
про банкрутство.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Ліквідаційна процедура у справі здійснюється за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI, тобто у редакції, чинній до 19.01.2013; далі - Закон про банкрутство).
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. На розгляді у Господарському суді Харківської області перебуває справа № 5023/2142/11 про банкрутство фізичної особи-підприємця Мамекіна Ігоря Віталійовича (далі - ФОП Мамекін І.В.).
2. 21.06.2011 постановою Господарського суду Харківської області визнано ФОП Мамекіна І.В. банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Богомазова П.С., якого було зобов'язано відповідно до статей 47-49 Закону про банкрутство виконати дії, передбачені вказаною статтею, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.
3. На виконання постанови Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року по справі № 5023/2142/11 колишнім ліквідатором арбітражним керуючим Богомазовим П.С. було проведено аукціон з продажу майна банкрута, а саме автомобіля марки ТОYОТА, модель LAND CRUISER 200, тип легковий універсал, 2008 року випуску; номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за ціною 170 560 грн.
4. 21.06.2012 арбітражний керуючий Богомазов П.С. звернувся до приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. із заявою про прийняття на депозитний рахунок нотаріуса грошової суми у розмірі 170 560 грн для подальшого розподілення на підставі відповідного рішення суду щодо задоволення вимог кредиторів боржника, а також на погашення усіх можливих витрат пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації.
5. 21.06.2012 нотаріусом була надана відповідь, в якій вона повідомила арбітражного керуючого, що на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» плата за вчинення цієї нотаріальної дії буде складати 5 % від перерахованої грошової суми.
6. Ліпінською І.Е. до матеріалів справи надана копія договору банківського рахунку від 09.12.2011 № 11VVR000656, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» та приватним нотаріусом Ліпінською Ілоною Едуардівною, з якого вбачається, що нотаріусом відкрито поточний рахунок в національній валюті України, цей поточний рахунок не є депозитним та на нього не перераховувалися відсотки.
7. Кошти, отримані від реалізації майна боржника, в сумі 170 560 грн було перераховано на депозитний рахунок приватного нотаріуса Ліпінської І.Е., про що свідчить квитанція від 21.06.2012 № 217055.
8. 25.10.2012 ухвалою Господарського суду Харківської області, враховуючи неналежне виконання ліквідатором Богомазовим П.С. покладених на нього обов'язків, суд усунув його від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Мамекіна І.В., призначив арбітражного керуючого Яновського С.С. ліквідатором ФОП Мамекіна І.В.
9. 31.07.2014 постановою правління Національного банку України № 456 ПАТ «Банк Золоті Ворота» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014 № 67 запроваджено тимчасову адміністрацію з 04.08.2014 по 04.11.2014.
10. 05.12.2014 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 142 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Золоті Ворота» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» на підставі постанови правління Національного банку України від 04.12.2014 № 781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота».
11. 23.12.2014 приватний нотаріус Ліпінська І.Е. подала заяву з вимогами до ПАТ «Банк Золоті Ворота» у розмірі залишків коштів за усіма рахунками, відкритими в банку, та які відповідно 30.03.2015 були внесені до реєстру кредиторів банку в сумі 2 359 731, 95 грн (7 черга погашення).
12. 12.02.2015 ухвалою Господарського суду Харківської області було визначено порядок використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, а саме перерахувати грошові кошти в сумі 170 560 грн, отримані від реалізації майна боржника ФОП Мамекіна І.В., на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 код ЄДРПОУ 36789421, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором від 08.08.2008 № CL506-703/243/2008.
13. 04.10.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області припинено обов'язки ліквідатора ФОП Мамекіна І.В. арбітражного керуючого Яновського Сергія Сергійовича, призначено ліквідатором ФОП Мамекіна І.В. арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича.
14. 31.10.2016 ліквідатором Чипиженком Є.В. було надіслано на адресу приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. запит про стан виконання ухвали суду від 12.02.2015, а 08.12.2016 надіслано заяву (вимогу) про виконання ухвали суду від 12.02.2015 з наданням в якості додатку копії цієї ухвали, та перерахування грошових коштів в сумі 170 560 грн на рахунок ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у семиденний термін.
15. Нотаріусом було надано відповідь про неможливість погашення вимог кредитора з огляду на те, що кошти від реалізації майна банкрута знаходяться на банківському рахунку в АТ «Банк Золоті Ворота», щодо якого здійснюється процедура ліквідації, а вимоги приватного нотаріуса ХМНО Ліпінської І.Е. віднесено до 7 черги погашення.
Подання заяви до суду.
16. 19.02.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення коштів з приватного нотаріуса (вх. № 4428), в якій заявник просив суд стягнути з приватного нотаріуса ХМНО Ліпінської Ілони Едуардівни на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошові кошти від реалізації автомобілю марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, який перебував у заставі кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (правонаступника ЗАТ «ОТП Банк») в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 08.08.2008 № CL506-703/243/2008 в сумі 170 560 грн.
17. В обґрунтування поданої заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилалося на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 визначено порядок використання грошових коштів в сумі 170 560 грн, отриманих від реалізації майна банкрута, які знаходились на банківському рахунку приватного нотаріуса Ліпінської І.Е., з метою погашення вимог заставного кредитора. Ліквідатором вручено приватному нотаріусу ухвалу суду від 12.02.2015 для виконання та перерахування коштів, проте нотаріус грошові кошти не перераховує, у зв'язку з чим заявник просив стягнути кошти в сумі 170 560 грн з нотаріуса.
Розгляд справи судами.
18. 11.07.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 5023/2142/11, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (від 19.02.2019 вх. № 4428) про стягнення коштів з приватного нотаріуса.
19. Судові рішення мотивовані тим, що на дії нотаріуса щодо прийняття від боржника в депозит грошової суми не розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють зобов'язальні відносини. При прийнятті грошових коштів на депозит нотаріусом в останнього не виникає грошового зобов'язання в розумінні ЦК України щодо повернення прийнятої суми, а порядок сплати суми, прийнятої на депозит, належній особі визначається іншими нормативно-правовими актами. З огляду на перебування коштів на банківському рахунку в АТ «Банк Золоті Ворота», щодо якого здійснюється процедура ліквідації, суди дійшли висновку, що в даному випадку виплата грошових коштів в сумі 170 560 грн, отриманих від реалізації майна банкрута, які знаходяться на банківському рахунку приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. з метою погашення вимог заставного кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», здійснюється з урахуванням процедури порядку погашення вимог кредиторів, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Крім того, взято до уваги обставини, встановлені у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у цій справі, та зазначено, що нотаріус має спеціальний статус, його діяльність та відповідальність регулюється спеціальним законом, однак ні Закон про банкрутство, ні спеціальний Закон про нотаріат не встановлюють відповідальність нотаріуса за неможливість погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство з відкритих для цих цілей нотаріусом банківських рахунків у зв'язку з тим, що відносно банку відкрита та триває ліквідаційна процедура у передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
20. 15.10.2019 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.07.2019 у справі № 5023/2142/11, ухвалити нове рішення, яким стягнути з приватного нотаріуса ХМНО Ліпінської Ілони Едуардівни на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошові кошти в сумі 170 560 грн, отримані від реалізації автомобілю марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, який перебував у заставі кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (правонаступника ЗАТ «ОТП Банк») в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 08.08.2008 № CL506-703/243/2008.
21. Посилання зроблені на неправильне застосування судами положень статей 509, 610, 612, 614, 625 ЦК України, 85-86 Закону України «Про нотаріат», оскільки в силу цих норм, на думку скаржника, у приватного нотаріуса ХМНО Ліпінської І.Е. виник обов'язок перерахувати грошові кошти в сумі 170 560 грн, що отримані від реалізації майна банкрута на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», однак цих дій приватний нотаріус не вчинив.
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.
22. 26.11.2019 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підтримано доводи скаржника та наведено прохання задовольнити касаційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
23. Розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення коштів з приватного нотаріуса, виходили з того, що на дії нотаріуса щодо прийняття від боржника в депозит грошової суми не розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють зобов'язальні відносини. При прийнятті грошових коштів на депозит нотаріусом в останнього не виникає грошового зобов'язання в розумінні ЦК України щодо повернення прийнятої суми, а порядок сплати суми, прийнятої на депозит, належній особі визначається іншими нормативно-правовими актами. З огляду на перебування коштів на банківському рахунку в АТ «Банк Золоті Ворота», щодо якого відбувається процедура ліквідації, суди дійшли висновку, що в даному випадку виплата грошових коштів в сумі 170 560 грн, отриманих від реалізації майна банкрута, які знаходяться на банківському рахунку приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. з метою погашення вимог заставного кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», здійснюється з урахуванням процедури порядку погашення вимог кредиторів, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, зазначено, що нотаріус має спеціальний статус, його діяльність та відповідальність регулюється спеціальним законом, однак ні Закон про банкрутство, ні спеціальний Закон про нотаріат не встановлюють відповідальність нотаріуса за неможливість погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство з відкритих для цих цілей нотаріусом банківських рахунків у зв'язку з тим, що відносно банку відкрита та триває ліквідаційна процедура у передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку.
26. Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судова колегія зазначає про таке.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі № 5023/2142/11 ліквідатором арбітражним керуючим Богомазовим П.С. проведено аукціон з продажу майна банкрута, а саме автомобіля марки ТОYОТА, модель LAND CRUISER 200, тип легковий універсал, 2008 року випуску; номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за ціною 170 560 грн.
28. Законом про банкрутство визначено, що кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом (частина сьома статті 48 Закону).
29. Тому 21.06.2012 арбітражний керуючий Богомазов П.С. звернувся до приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. із заявою про прийняття на депозитний рахунок нотаріуса грошової суми у розмірі 170 560 грн для подальшого розподілення на підставі відповідного рішення суду щодо задоволення вимог кредиторів боржника, а також на погашення усіх можливих витрат, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації (т. 8, а.с. 36).
30. На думку колегії суддів, в силу Закону у такому разі виникли зобов'язання між боржником в особі ліквідатора та приватним нотаріусом щодо розміщення грошових коштів, отриманих від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.
31. При цьому приватним нотаріусом Ліпінською І.Е. до матеріалів справи надано копію договору банківського рахунку від 09.12.2011 № 11VVR000656, який укладено між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та приватним нотаріусом Ліпінською Ілоною Едуардівною, з якого вбачається, що нотаріусом відкрито поточний рахунок в національній валюті України (т. 8, а.с. 39-42).
32. Відповідно до наказу приватного нотаріуса Ліпінської І.Е. від 09.12.2011 № 8 «Щодо використання відкритого поточного банківського рахунку нотаріуса для цілей прийняття коштів на депозит нотаріуса» визначено рахунок № НОМЕР_4 , що відкритий у ПАТ «Банк Золоті Ворота» згідно з договором банківського рахунку від 09.12.2011 № 11VVR000656, використовувати для прийняття коштів на депозит нотаріуса у зв'язку з визнанням банкрутами фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб для подальшого розподілення на підставі відповідного рішення суду щодо задоволення вимог кредиторів боржника, а також погашення усіх можливих витрат, пов'язаних з процедурою ліквідації та визнанням банкрутами фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (т. 8, а.с. 43).
33. Судами встановлено, що кошти, отримані від реалізації майна боржника, в сумі 170 560 грн перераховано на депозитний рахунок приватного нотаріуса Ліпінської І.Е., про що свідчить квитанція від 21.06.2012 № 217055 (т. 8, а.с. 38).
34. Як викладено вище, 23.12.2014 приватний нотаріус Ліпінська І.Е. подала заяву з вимогами до ПАТ «Банк Золоті Ворота» у розмірі залишків коштів за усіма рахунками, відкритими в банку, та які відповідно 30.03.2015 були внесені до реєстру кредиторів банку в сумі 2 359 731, 95 грн (7 черга погашення).
35. 12.02.2015 ухвалою Господарського суду Харківської області визначено порядок використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, а саме перерахувати грошові кошти в сумі 170 560 грн, отримані від реалізації майна боржника ФОП Мамекіна І.В., на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором від 08.08.2008 № CL506-703/243/2008.
36. Із цього моменту, на думку колегії суддів, виникли зобов'язання на користь третьої особи - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - щодо перерахування коштів, отриманих від реалізації майна банкрута. Однак, виконання цього перерахування унеможливлено перебуванням ПАТ «Банк Золоті Ворота», в якому нотаріусом відкрито депозитний рахунок, в процедурі ліквідації.
37. Так, судами було встановлено, що до 12.02.2015, а саме, 31.07.2014, постановою правління Національного банку України № 456 ПАТ «Банк Золоті Ворота» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014 № 67 запроваджено тимчасову адміністрацію з 04.08.2014 по 04.11.2014.
38. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2014 № 142 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Золоті Ворота» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» на підставі постанови правління Національного банку України від 04.12.2014 № 781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота».
39. Згідно з частиною четвертою статті 110 ЦК України особливість ліквідації банків встановлюється законом про банки і банківську діяльність.
40. Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону України «Про банки та банківську діяльність» і передбачає певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог у ході ліквідаційної процедури.
41. Зокрема, у частині шостій статті 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
42. Законом України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги по зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частина восьма статті 91 Закону).
43. Тобто, у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість перед кожним кредитором банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово.
44. Статтею 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, яким передбачено зокрема, складання переліку акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження Національним банком України. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому статтею 96 цього Закону.
45. Розрахунок за визнаними кредиторськими вимогами здійснюється на підставі переліку (реєстру) кредиторських вимог, що затверджується у встановленому Національним банком України порядку.
46. Частиною п'ятою статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» унормовано, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
47. Згідно з частиною шостою статті 49 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
48. Водночас, враховуючи положення статті 3 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», грошові кошти (проценти), стягнуті на підставі рішення суду, не можуть бути відшкодовані за рахунок Фонду, адже дія договорів припинилася, і вкладник набув статусу кредитора банку.
49. З урахуванням викладеного під час ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку, зокрема і приватного нотаріуса Ліпінської І.Е., окремо від ліквідаційної процедури не допускається.
50. Судами визначено, що приватним нотаріусом Ліпінською І.Е. вчинялися дії щодо перерахування коштів, які знаходяться на банківському рахунку приватного нотаріуса, відкритого за договором рахунку від 09.12.2011 № 11VVR000656, прийнятих на депозит нотаріуса у зв'язку з визнанням боржників банкрутами, для подальшого розподілення на підставі відповідного рішення суду щодо задоволення вимог кредиторів боржника, у тому числі і коштів заставного кредитора у цій справі.
51. З'ясовано також, що нотаріус не може здійснити погашення вимог кредитора з огляду на те, що кошти від реалізації майна банкрута знаходяться на банківському рахунку в АТ «Банк Золоті Ворота», щодо якого здійснюється процедура ліквідації, а вимоги приватного нотаріуса ХМНО Ліпінської І.Е. віднесено до 7 черги погашення.
52. Оскільки кошти на депозит нотаріуса розміщені в 2012 році, а розподіл таких коштів здійснено судом в 2015 році, тобто вже після початку процедури ліквідації ПАТ «Банк Золоті Ворота», то зазначене унеможливлює здійснення нотаріусом перерахування коштів, які знаходяться на банківському рахунку приватного нотаріуса і прийняті на депозит нотаріуса у зв'язку з продажем майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, поза процедурою ліквідації банку - ПАТ «Банк Золоті Ворота».
53. Судами обґрунтовано було зазначено, що порядок видачі суми, прийнятої на депозит, належній особі визначається іншими нормативно-правовими актами.
54. Так, відповідно до підпунктів 9.1, 9.2. пункту 9 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця. На заяві нотаріусом здійснюється службова відмітка про встановлення особи депонента, ліквідатора громадянина-підприємця, реквізити документа, на підставі якого особу було встановлено, та вказується документ, що підтверджує право на одержання депозитних сум (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність тощо). Видача банками грошових сум депонентам проводиться на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів шляхом безготівкового перерахування на рахунок депонента або переказу коштів для виплати депоненту готівкою в банку.
55. Твердження ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у скарзі про те, що саме приватний нотаріус Ліпінська І.Е. є суб'єктом виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 у цій справі, відхиляються колегією суддів, оскільки в згаданій ухвалі суду не визначено суб'єкта її виконання, а зазначено лише порядок використання грошових коштів, суму коштів та особу, якій підлягає перерахуванню ця сума, що відповідає приписам частини сьомої статті 48 Закону про банкрутство.
56. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано в силу частини четвертої статті 75 ГПК України взято до уваги обставини, встановлені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у цій справі.
57. Зокрема, у зазначеній вище постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновки, що нотаріусом Ліпінською І.Е. вимоги чинного законодавства не порушені, а в даному випадку виплата вказаних сум належній особі здійснюється з урахуванням процедури порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, нотаріус має спеціальний статус, його діяльність та відповідальність регулюється спеціальним законом, однак ні Закон про банкрутство, ні спеціальний Закон про нотаріат не встановлюють відповідальність нотаріуса за неможливість погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство з відкритих для цих цілій нотаріусом банківських рахунків у зв'язку з тим, що відносно банку відкрита та триває ліквідаційна процедура у передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку.
58. Також у цій справі судова колегія враховує позицію скаржника, який, з урахуванням встановлених судами обставин справи, не в повній мірі та невчасно скористався правами щодо ініціювання питання визначення порядку використання грошових коштів, отриманих від продажу майна громадянина-підприємця, а відтак і щодо повернення сум із депозитного рахунку приватного нотаріуса на свою користь. Судові рішення у цій справі свідчать про обізнаність скаржника ще з 2013 року стосовно питань, пов'язаних з реалізацією майна боржника. На думку судової колегії, скаржник, з урахуванням конкретних обставин цієї справи та ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Золоті Ворота», вправі вимагати набуття статусу кредитора у ліквідаційній процедурі ПАТ «Банк Золоті Ворота» з огляду на постановлення ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 у цій справі та положення законодавства стосовно вигодонабувача у розрізі відносин між боржником, приватним нотаріусом Ліпінською І.Е., ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і ПАТ «Банк Золоті Ворота».
Така позиція відповідала би положенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сприяла би захисту прав ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
59. У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій. Тому касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
В. Висновки про правильне застосування норм права.
60. Оскільки кошти на депозит нотаріуса розміщені в 2012 році, а розподіл таких коштів здійснено судом в 2015 році, тобто вже після початку процедури ліквідації ПАТ «Банк Золоті Ворота», то зазначене унеможливлює здійснення нотаріусом перерахування коштів, які знаходяться на банківському рахунку приватного нотаріуса і прийняті на депозит нотаріуса у зв'язку з продажем майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, поза процедурою ліквідації банку - ПАТ «Банк Золоті Ворота».
Г. Розподіл судових витрат.
61. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.07.2019 у справі № 5023/2142/11 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк