29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"27" листопада 2019 р. Справа № 924/705/19
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Ключці Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства Теофіпольської селищної ради", смт. Теофіполь Теофіпольського району Хмельницької області
про стягнення 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сторожук Ю.В. - згідно ордеру №003036 від 23.07.2019р.
В судовому засіданні, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини.
Суть спору. 21.05.2019 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства Теофіпольської селищної ради", смт. Теофіполь Теофіпольського району Хмельницької області про стягнення 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Позивачем при поданні позову заявлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 03.09.2019р. здійснено перехід у справі №924/705/19 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач не скористався правом участі свого представника в даному судовому засіданні, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи.
Під час судових розглядів спору представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, вважав їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами. Просив стягнути з Теофіпольського ВУЖКГ 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на користь держави. Посилався на те, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Теофіпольське ВУ ЖКГ здійснювало самовільне водокористування у відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушувало вимоги ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України. Зокрема, Теофіпольське ВУ ЖКГ в період з 01.01.2017 року по 12.02.2017 року у відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснено забір 26378м3.
Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що вина Теофіпольського ВУЖКГ у несвоєчасній видачі йому дозволу на спеціальне водокористування відсутня. Теофіпольське ВУЖКГ є єдиними підприємством, яке здійснює діяльність по забору, очищенню та постачанню води, каналізації, відведенню й очищенню стічних вод на території селища. Зупинення цієї діяльності через відсутність дозволу на спеціальне водокористування призвело б до екологічної катастрофи на території селища та соціального вибуху, шкода від яких для держави була б значно більшою, ніж та, що вказана у розрахунку Держекоінспекції, та ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами, ніж продовження діяльності підприємства. Зазначив, що рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2018 року в адміністративній справі № 685/133/18, що набрало законної сили 27 березня 2018 року, встановлено, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку додержання Теофіпольським виробничим управлінням житлово-комунального господарства законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №760/02. Перевіркою встановлено що Комунальним підприємством "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства Теофіпольської селищної ради", смт. Теофіполь в період з 01.01.2017 року по 12.02.2017 року з підземного водонасосного горизонту було забрано самовільно 26378 кубічних метрів води.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №002266 від 11.12.2017 року, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Смольським А.Ю., під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Теофіпольським ВУЖКГ встановлено, що „в особі начальника порушено права державної власності на води, а саме в період з 01.01.2017 по 12.02.2017 здійснювалось спеціальне водокористування за відсутності дозволу”, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Протокол підписаний начальником Теофіпольського ВУЖКГ Пархомцем В.О.
Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 26.12.2017 року визнано винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.48 КУпАП. Керуючись п.7 ст.247, ст.ст.242-1, 283, 284 КУпАП справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2018 року в адміністративній справі №685/133/18, що набрало законної сили 27 березня 2018 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Смолія А.Ю. про скасування постанови про закриття адміністративного провадження.
Рішенням встановлено, що Теофіпольське ВУЖКГ є комунальним підприємством Теофіпольської селищної ради, основними видами діяльності якого є забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод.
03 серпня 2015 року Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА Теофіпольському ВУЖКГ був наданий дозвіл №755 на спеціальне водокористування терміном дії до 31 грудня 2016 року.
29 січня 2016 року Теофіпольська селищна рада на сесії розглянула звернення голови правління ПАТ „Теофіпольський цукровий завод” стосовно передачі до комунальної територіальної громади смт. Теофіполь артскважин з обслуговуючим обладнанням та прийняла рішення № 8-5/2016 про передання вказаного майна на баланс Теофіпольського ВУЖКГ.
05 грудня 2016 року Теофіпольська селищна рада прийняла рішення №7-14/2016 про передачу очисних споруд на баланс Теофіпольського ВУЖКГ, після чого Теофіпольським ВУЖКГ направлені документи для отримання дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується актами виконаних робіт від 19 грудня 2016 року.
13 лютого 2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА Теофіпольському ВУЖКГ був наданий дозвіл №1347 на спеціальне водокористування терміном дії до 13 лютого 2020 року.
Враховуючи, що позивач здійснив всі дії, необхідні для отримання дозволу на спеціальне водокористування до закінчення попереднього дозволу, відповідачі не надали суду доказів чому дозвіл видано лише 13.02.2017 року, суд прийшов до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, а саме вина.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Водночас, судом враховано, що для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини.
При цьому, судом зауважено, що у разі відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність у вигляді стягнення збитків не настає.
У відповідності до п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи відсутність вини ОСОБА_2 у несвоєчасній видачі дозволу на спеціальне водокористування (що підтверджується рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2018 року в адміністративній справі № 685/133/18), підстави стягнення 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу з даного підприємства відсутні.
У позові Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства Теофіпольської селищної ради", смт. Теофіполь Теофіпольського району Хмельницької області про стягнення 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу належить відмовити.
Судом враховується, що відповідач є єдиними підприємством, яке здійснює діяльність по забору, очищенню та постачанню води, каналізації, відведенню й очищенню стічних вод на території селища. Зупинення діяльності підприємства через відсутність дозволу на спеціальне водокористування призвело б до екологічної катастрофи на території селища та завдало б державним інтересам великої шкоди.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький (29000, м. Хмельницький, вул. Ів. Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) до Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства Теофіпольської селищної ради", смт. Теофіполь Теофіпольського району Хмельницької області (30600, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9, код ЄДРПОУ 03356080) про стягнення 37454,12грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.
Повний рішення складено 05.12.2019р.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим.:(надіслати всім рекомендованим з повідомленням).
1 - до справи,
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Ів. Франка, 2/2);
3 - відповідачу (30600, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9).