Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3236/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІО - ЦЕНТР", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 76207,60 грн.
за участю представників:
не з'явились
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект", м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РІО - ЦЕНТР" м. Харків, про стягнення заборгованості за договором оренди майна № 1-07-2018 від 01.07.2018 в розмірі 76207,60 грн., з яких: 76120,00 грн. - основна заборгованість; 87,60 грн. - 3% річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.10.2019 об 11:30 год.
Протокольними ухвалами від 29.10.2019, 12.11.2019 у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
У судове засідання 03.12.2019 представник позивача не з'явився. Ухвалою господарського суду від 29.11.2019 у задоволенні заяви (вх. №3171 від 28 листопада 2019 року) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.
Представник відповідача у судове засідання 03.12.2019 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Отже, відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 61100, м. АДРЕСА_1 , проспект Петра Григоренка АДРЕСА_2 , а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 08.10.2019 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута Укрпоштою до суду із зазначенням "адресат відсутній".
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріо-Центр" (орендар, відповідач) укладено Договір № 1-07-2018 про оренду майна (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах цього договору, орендодавець надає в строкове платне користування майно: шафи трьохдверні, що належать орендодавцеві на праві власності, а орендар зобов'язується прийняти таке майно та сплатити за його користування орендну плату.
Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати майно орендареві в користування з моменту укладення цього договору за актом приймання-передачі.
Згідно з п. 3.2. договору загальна вартість договору складає сума вартості всіх орендних послуг наданих за цим договором, відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг.
В п. 3.4. договору сторони погодили, що орендні послуги за цим договором приймаються орендарем за актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються орендодавцем кожного місяця на обсяг послуг наданих в минулому місяці.
Як вбачається з п. п. 4.3.1. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах та в порядку, визначених цим договором.
На виконання умов договору, орендодавцем передано, а орендарем прийнято в оренду 10 штук шаф трьохдверних, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду № 1/07 за договором № 1-07-2018 від 01 липня 2018 року.
На підтвердження виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з надання шаф в оренду за договором, та на підтвердження користування з боку відповідача орендованим майном, сторонами підписано та скріплено їх печатками:
1) акт надання послуг № 578 від 31 липня 2018 року на загальну суму з ПДВ 880,00 грн.;
2) акт надання послуг № 670 від 31 серпня 2018 року на загальну суму з ПДВ 25740,00 грн.;
3) акт надання послуг № 50 від 31 жовтня 2018 року на загальну суму з ПДВ 49500,00 грн.
Таким чином, загальна вартість оренди шаф, на підставі вищевказаного договору, склала 76120, 00 грн. з ПДВ.
Орендодавцем також виставлено відповідні рахунки на оплату за орендні послуги.
ТОВ «Архінформ-Проект» 07 серпня 2019 року направлено ТОВ «Ріо-Центр» вимогу вих. № 24 про сплату заборгованості за вищевказаним договором оренди, яку відповідачем не отримано та лист повернено позивачу без вручення.
06 вересня 2019 року позивачем направлено повторну вимогу вих. № 922 про сплату заборгованості за договором, в якій позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість у розмірі 76120,00 грн. у семиденний строк, з моменту отримання вимоги.
Зазначена вимога отримана відповідачем 09 вересня 2019 року, проте, відповідачем борг в розмірі 76120,00 грн. за договором оренди в добровільному порядку сплачено не було.
Як зазначає позивач, ТОВ «Ріо-Центр» не виконало взяті на себе грошові зобов'язання з внесення орендної плати за вищевказаним договором, не сплатило заборгованість в розмірі 76120, 00 грн. за договором оренди від 01.07.2018, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно із ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму.
Відповідно до частини 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом норми містяться у статті 283 ГК України.
Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Ст. 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.
Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України).
Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначалось вище, умовами договору сторони погодили порядок здійснення орендної плати.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем під час судового розгляду, виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з надання майна в оренду за договором, та факт користування відповідача орендованим майном, підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками:
1) актом надання послуг № 578 від 31 липня 2018 року на загальну суму з ПДВ 880,00 грн.;
2) актом надання послуг № 670 від 31 серпня 2018 року на загальну суму з ПДВ 25740,00 грн.;
3) актом надання послуг № 50 від 31 жовтня 2018 року на загальну суму з ПДВ 49500,00 грн.
Таким чином, загальна вартість оренди майна, на підставі вищевказаного договору, склала 76120, 00 грн. з ПДВ.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що сторонами у договорі оренди не погоджено строку внесення орендних платежів, ТОВ «Архінформ-Проект» 06 вересня 2019 року направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 922 про сплату заборгованості за договором, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість у розмірі 76120,00 грн. у семиденний строк, з моменту отримання вимоги.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем отримано повторну вимогу 09 вересня 2019 року, проте, у семиденний строк відповідачем борг за договором оренди в розмірі 76120,00 грн. сплачено не було.
Суд зазначає, на час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати даної суми заборгованості відповідачем у добровільному порядку.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день подачі позовної заяви, за орендними платежами підтверджується матеріалами справи та складає 76120,00 грн.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 1-07-2018 від 01.07.2018, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за орендними платежами в розмірі 76120,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 87,60 грн. - 3% річних, суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 17.09.2019 по 30.09.2019, суд встановив, що даний розрахунок зроблено вірно, а, отже, сума 3% річних в розмірі 87,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Враховуючи викладене, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" позовні вимоги в розмірі 76207,60 грн., документально підтверджені, обґрунтовані, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та покладає на відповідача витрати понесені позивачем зі сплати судового збору, в розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Центр" (61100, м. Харків, пр. Петра Григоренка, 16, код ЄДРПОУ 25185957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, 3-А, каб. 2, код ЄДРПОУ 32420051) заборгованість за договором оренди від 01.07.2018 в загальному розмірі 76207,60 грн., суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено 03.12.2019.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3236/19