Рішення від 05.12.2019 по справі 910/13624/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2019Справа № 910/13624/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська 4)

до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, м. Курахове, вул.Енергетиків 34)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5)

про стягнення 30 346,78 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 30 346,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (орендар), Публічним акціонерним товариством "Київенерго", яке змінило адресу та назву на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (балансоутримувач) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (орендодавець) договору №1514 від 24.03.2014 та договору №1514-1 від 04.12.2017, орендарем було сплачено авансову орендну плату у загальному розмірі 28 218,05 грн. За доводами позивача, вищевказана сума на підставі п. 3.14 договору №1514-1 від 04.12.2017 підлягає поверненню орендарю, у зв'язку з достроковим розірванням договору з 31.10.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13624/19 та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд також залучив до участі у справі Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103051528623 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 11.10.2019, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2019 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго", у яких останній зазначає, що листом №28АУ/010/1у/1/426 від 26.09.2019 позивача було повідомлено про те, що згідно з бухгалтерськими даними третьої особи авансовий платіж за договором №1514-1 від 04.12.2017 з рахунку ПАТ "Київенерго" до Комунального підприємства не надходив. А тому, третя особа не вчиняла жодних дій, що призведи б до порушення прав позивача.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24 березня 2014 року між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (надалі - орендар, позивач), Публічним акціонерним товариством "Київенерго", яка змінила адресу та назву на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (надалі - балансоутримувач, відповідач) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (надалі - орендодавець) було укладено договір №1514 про передачу майна територіальної громади міста в оренду (надалі - договір №1514).

Відповідно до п. 1.1. договору №1514 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке знаходиться за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 для розміщення відділення банку.

Згідно з п. 3.9 договору №1514 зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендної плати за два місяці.

Орендна плата та інші платежі, що передбачені договором, сплачуються орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п. 3.5 договору).

Згідно з Актом приймання-передачі нерухомого майна від 24.03.2019 позивач прийняв в орендне користування приміщення загальною площею 36,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 58, та здійснив на користь відповідача авансову орендну плату за два останні місяці оренди у розмірі 17 931,17 грн, про що свідчить платіжне доручення №10397 від 07.04.2014.

04 грудня 2017 року між сторонами було також укладено договір №1514-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.03.2014 №1514) (надалі - договір №1514-1).

Відповідно до п. 1.1. договору №1514-1 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке знаходиться за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 для розміщення відділення банку.

Пунктом 3.13 договору №1514-1 передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендної плати за два місяці.

29 грудня 2018 року листом №42АУ/020/1000 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" повідомило позивача, що авансова орендна плата по договору №1514 в сумі 17 931,17 грн буде зарахована в рахунок оплати орендної плати по договору №1514-1, а тому, згідно з умовами договору №1514-1 вам необхідно перерахувати грошові кошти в сумі 10 286,88 грн відповідно до рахунку на оплату №КЕ02 від 29.03.2018.

Платіжним дорученням №11080 від 03.04.2018 позивач перерахував на рахунок Публічного акціонерного товариства "Київенерго" авансову орендну плату у розмірі 10 286,88 грн, у зв'язку з чим загальна авансова плата за договором №1514-1 склала 28 218,05 грн.

Листом №062/05/20-3854 від 23.04.2018 Департамент комунальної власності м. Києва повідомив позивача про заходи по завершенню дії договору №1514-1 та необхідність з 01.05.2018 сплачувати оренду плату за користування нежитловим приміщенням на рахунок УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва.

З наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що позивач виконував свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів включно до квітня 2018 року.

29 жовтня 2018 року між орендарем, орендодавцем та новим підприємством -балансоутримувачем - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладено договір №1 про внесення змін до договору №1514-1 від 04.12.2017 (надалі - договір №1).

Відповідно до п. 9.1. договору №1514-1 (в редакції договору №1) цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 04.12.2017 до 31.10.2018 включно, а в частині проведення розрахунків до 30.11.2018 включно.

Пунктом 3.14 договору №1514-1 встановлено, що надмірно сплачена сума орендної плати підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а в разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин поверненню орендарю.

22.01.2019, 24.10.2018 та 22.03.2019 позивач звертався до відповідача з листами, у яких просив останнього повернути суму авансової орендної плати у розмірі 28 218,05 грн у зв'язку з достроковим розірванням договору №1514-1 з 31.10.2018.

З наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення вбачається, що вищевказані листи були отримані відповідачем 24.01.2019, 29.10.2018 та 27.03.2019, проте, залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення авансової орендної плати у розмірі 28 218,05 грн.

Відповідно до ч. 5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки, місцем виконання укладених між сторонами договорів про передачу майна територіальної громади міста в оренду є місто Київ, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 30 346,78 грн, з яких: 28 218,05 грн - сума авансової орендної плати, 1 495,56 грн - інфляційні втрати, 633,17 грн - 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов договорів №1514 від 24.03.2014 та №1514-1 від 04.12.2017 було перераховано на рахунок відповідача авансову орендну плату у загальному розмірі 28 218,05 грн, зокрема:

- за договором №1514 від 24.03.2014 згідно платіжного доручення №10397 від 07.04.2014 на суму 17 931,17 грн;

- за договором №1514-1 від 04.12.2017 згідно платіжного доручення №11080 від 03.04.2018 на суму 10 286,88 грн.

Умовами п. 3.13 договору №1514-1 сторони передбачили, що надмірно сплачена сума орендної плати підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а в разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин поверненню орендарю.

Судом встановлено, що 29.10.2018 внаслідок укладення між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, позивачем та третьою особою договору №1 про внесення змін до договору №1514-1 від 04.12.2017, відбулась заміна підприємства-балансоутримувача з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», а також було зменшено термін дії договору до 31.10.2018.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.01.2018 позивач передав, а Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» прийняти з орендного користування нежитлові приміщення загальною площею 34,40 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з достроковим розірванням договору №1514-1 з 31.01.2018 позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо повернення суму авансової орендної плати у розмірі 28 218,05 грн. Вказані листи були отриманні відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення, проте, залишені без відповіді та задоволення.

З наданих третьою особою письмових пояснень також вбачається, що листом №28АУ/010/1у/1/426 від 26.09.2019 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» повідомило позивача про те, що авансовий платіж за договорами про передачу майна територіальної громади міста в оренду з рахунку ПАТ "Київенерго" до Комунального підприємства не надходив.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо повернення невикористаної авансової орендної плати та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про передачу майна територіальної громади міста в оренду належним чином доведений, документально підтверджений та строк повернення невикористаної авансової орендної плати у розмірі 28 218,05 грн є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача 1 495,56 грн - інфляційних втрат та 633,17 грн - 3 % річних, що нараховані в період з 01.11.2018 по 31.07.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідентифікаційний код 00131305) на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код 14282829) суму авансової орендної плати у розмірі 28 218 (двадцять вісім тисяч двісті вісімнадцять) грн 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) грн 56 коп., 3 % річних у розмірі 633 (шістсот тридцять три) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.12.2019

Суддя Л. Г. Пукшин

Попередній документ
86106575
Наступний документ
86106577
Інформація про рішення:
№ рішення: 86106576
№ справи: 910/13624/19
Дата рішення: 05.12.2019
Дата публікації: 06.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини