номер провадження справи 4/160/19
05.12.2019 Справа № 908/2852/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Концерну «Міські теплові мережі», (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Лісовської Анжели Володимирівни, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 10304,33 грн.
10.10.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця Лісовської Анжели Володимирівни, м. Запоріжжя про стягнення 8697,02 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202491 від 01.04.2007, 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат, а всього 10304,33 грн. заборгованості.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 справу № 908/2852/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2852/19 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/160/19, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, норми Закону України «Про теплопостачання», положення Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі через порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202491 від 01.04.2007 та положень чинного законодавства в частині оплати за надані послуги у ФОП Лісовської Анжели Володимирівни утворилася заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 8697,02 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з постачання теплової енергії відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нараховані: пеня в розмірі 1382,64 грн., 3 % річних в розмірі 130,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 94,22 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача на його користь 8697,02 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202491 від 01.04.2007, 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 1921,00 грн. судового збору.
22.10.2019 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя надійшла Заява про зменшення позовних вимог б/н від 21.10.2019 (вх. № 08-08/21976/19 від 22.10.2019), якою позивач із посланням на п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України просить суд у зв'язку із погашенням відповідачем основної суми заборгованості в розмірі 8697,02 грн. прийняти до розгляду, розглянути та вирішити по суті зменшенні позовні вимоги про стягнення з ФОП Лісовської Анжели Володимирівни на користь Концерну «Міські теплові мережі» 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. У підтвердження поданої заяви позивачем надано суду платіжне доручення № @PL335549 від 11.10.2019 на суму 8697,02 грн. із зазначенням призначення платежу: «За тепло, дог. № 202491 Лісовська А.В.», а також платіжну відомість за 11.10.2019.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 14.11.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про зменшення позовних вимог б/н від 21.10.2019 (вх. № 08-08/21976/19 від 22.10.2019) та матеріали справи № 908/2852/19, суд дійшов висновку, що вказана заява подана позивачем до закінчення тридцятиденного терміну наданого сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, що відповідає приписам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України з урахуванням вимог ч., ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України.
За таких обставин, заява Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, судом розглянуті і вирішені по суті зменшені позовні вимоги про стягнення з ФОП Лісовської Анжели Володимирівни 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі № 908/2852/19 відповідачу запропоновано у строк до 01.11.2019 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації Фізичної особи - підприємця Лісовської Анжели Володимирівни є: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900118583631) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 про відкриття провадження у справі № 908/2852/19 отримана відповідачем 28.10.2019.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2852/19.
Судом також враховано, що про хід розгляду даної справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 15.10.2019 у справі № 908/2852/19 процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на 13.11.2019 (п'ятнадцятиденний термін від дня отримання відповідачем зазначеної ухвали суду) не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.12.2019.
Розглянувши матеріали справи, суд
Матеріали справи свідчать, що Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 1 Закону України «Про теплопостачання» дає визначення, зокрема, терміну споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Досліджені судом матеріали справи свідчать, що 01.04.2007 між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Лісовською Анжелою Володимирівни (Споживач, відповідач у справі) укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202491 з відповідними додатками до нього, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п., п. 10.1, 10.4 Договір діє до 01.01.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного Договору не заявила про його розірвання.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору № 202491 від 01.04.2007, отже станом на час розгляду справи Договір є діючим.
За умовами п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.
Додатком 1 «Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу» до Договору сторонами встановлено, що приєднане (максимальне) теплове навантаження на об'єкт теплопостачання становить 0,003543 Гкал/годину.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2014 сторонами внесено зміни до Додатку 1 до Договору та визначено, що приєднане (максимальне) теплове навантаження на об'єкт теплопостачання становить 0,004142 Гкал/годину.
Згідно з Додатком 1а «Звертання-доручення» Договір укладено стосовно об'єкту - нежитлове приміщення № 2, опалювальною площею 53,10 кв.м., розташоване по пр. Соборному (Леніна), 178 у м. Запоріжжі.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 912450 від 15.05.2003, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 603886 від 21.05.2003 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 180025471 від 06.09.2019 зазначений об'єкт теплопостачання належить на праві приватної власності відповідачу.
Пунктами 3.1.7, 3.2.6 Договору встановлено, що Споживач має право на отримання теплової енергії в обсягах і за параметрами якості відповідно до Договору та нормативно-правових актів, при цьому Споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови т та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.
Теплопостачальна організація згідно з п., п. 4.1.1, 4.1.8, 4.1.9 Договору має право відпускати Споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу; одержувати від Споживача плату за відпущену теплову енергію, у тому числі отримувати від споживача авансовий платіж; вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів в термін, передбачений умовами Договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.
Облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. (п. 5.1 Договору)
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього Договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
У пунктах 6.2, 6.3, 6.4 Договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання- передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням, та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. (п., п. 6.7.1, 6.7.2 Договору)
З матеріалів справи судом з'ясовано, що на виконання умов Договору з листопада 2018 року по квітень 2019 року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 9913,29 грн.
Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.
Також позивачем відповідачу виставлені рахунки на оплату наданих послуг з листопада 2018 року по квітень 2019 року.
Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлялися на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстри на відправлення кореспонденції, в тому числі відповідачу, за спірний період. (Копії долучені до матеріалів справи).
Заперечень щодо нарахувань, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідачем суду не надано.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно Акту обстеження системи теплопостачання від 29.08.2019, складеного Концерном «Міські теплові мережі», об'єкт теплопостачання розташований на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку. Система опалення однотрубна, з верхнім розподіленням теплоносія, приєднана до теплових мереж через елеваторний вузол. Система опалення приміщення, що належить відповідачу, є спільною із загальнобудинковою.
Згідно рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 511 від 01.11.2018 і № 130 від 04.04.2019 опалювальний період 2018 - 2019 років у м. Запоріжжі розпочався з 04 листопада 2018 року та завершився 05 квітня 2019 року.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
На момент звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі (тобто станом на 10.10.2019) відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії за спірний період здійснив частково, сплативши в січні 2019 року 1216,27 грн., таким чином станом на 10.10.2019 заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становила 8697,02 грн.
13.05.2019 Концерном «Міські теплові мережі» на юридичну адресу відповідача направлялася претензія № 394/05-юр від 07.05.2019 щодо погашення заборгованості за теплову енергію за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року. (Факт направлення підтверджується реєстром відправки простої кореспонденції від 13.05.2019).
Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З Заяви позивача про зменшення позовних вимог вбачається, що 11.10.2019 відповідачем погашена основна суми заборгованість за Договором № 202491 від 01.04.2007 розмірі 8697,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № @PL335549 від 11.10.2019 на суму 8697,02 грн. із зазначенням призначення платежу: «За тепло, дог. № 202491 Лісовська А.В.», а також платіжною відомістю за 11.10.2019.
З урахуванням викладеного, на момент вирішення даної справи судом основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 8697,02 грн. за поставлену теплову енергію за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року погашена.
Судом з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог розглядаються вимоги про стягнення з ФОП Лісовської Анжели Володимирівни 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат.
Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.2.8 Договору, яким встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
За невиконання грошових зобов'язання за Договором позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 1382,64 грн., яка розрахована за загальний період з 20.12.2018 по 29.08.2019.
Розрахунок пені, наданий позивачем, судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та визнаний таким, що виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1382,64 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 94,22 грн. інфляційних втрат за загальний період з січня 2019 по липень 2019 року та 130,45 грн. 3 % річних за загальний період з 20.12.2018 по 29.08.2019.
Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що вказані розрахунки позивачем виконані правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 94,22 грн. інфляційних втрат та 130,45 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з ФОП Лісовської Анжели Володимирівни 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем згідно з платіжним дорученням № 22526 від 25.07.2019 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Згідно з п.1 ч. 1, ч., ч. 2, 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення суми судового збору в розмірі 1621,36 грн. в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця Лісовської Анжели Володимирівни, м. Запоріжжя про стягнення 1382,64 грн. пені, 130,45 грн. 3 % річних та 94,22 грн. інфляційних витрат задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лісовської Анжели Володимирівни, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі», (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, на п/р № НОМЕР_2 , установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1382 (одну тисячу триста вісімдесят дві)) грн. 64 коп. пені, 94 (дев'яносто чотири) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 130 (сто тридцять) грн. 45 коп. 3 % річних та 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 05» грудня 2019 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.