61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
04.12.2019 Справа № 905/2096/19
Заступник прокурора Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6)
в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10) (позивач)
до відповідача-1: Державного навчального закладу «Бахмутський професійний аграрний ліцей» (84571, Донецька область, Бахмутський район, с. Опитне, вул. Набережна, 4)
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» (84542, Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка, вул. Жовтнева, 25)
предмет позову: визнання недійсними договорів та зобов'язання звільнити земельну ділянку.
підстави позову: використання земельних ділянок не за цільовим призначенням
Суддя Матюхін В.І.
Заступником прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України подано позов до Державного навчального закладу «Бахмутський професійний аграрний ліцей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро», в якому прокурор просить:
- визнати недійсним договір № 2 від 11.09.2018 про закупівлю товарів на суму 594 540 грн., укладений між ДНЗ «Бахмутський професійний аграрний ліцей» та ТОВ «БАХМУТ-АГРО»;
- визнати недійсним договір № 3 від 11.09.2018 про надання послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на суму 486 900 грн. укладений між ДНЗ «Бахмутський професійний аграрний ліцей» та ТОВ «БАХМУТ-АГРО»;
- визнати недійсним договір № 1 від 20.02.2019 про надання послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на суму 190 326,32 грн., укладені між ДНЗ «Бахмутський професійний аграрний ліцей» та ТОВ «БАХМУТ-АГРО».
- визнати недійсним договір № 2 від 08.04.2019 про надання послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на суму 108 439,30 грн., укладений між ДНЗ «Бахмутський професійний аграрний ліцей» та ТОВ «БАХМУТ-АГРО»;
- визнати недійсним договір № 3 від 25.06.2019 про надання послуг у сфері сільського господарства на суму 288 865,48 грн., укладений між ДНЗ «Бахмутський професійний аграрний ліцей» та ТОВ «БАХМУТ-АГРО».
- зобов'язати ТОВ «БАХМУТ-АГРО» звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, площею 541 га загальною вартістю 15 431 245,96 грн. яка розташована на території Зайцевської сільської ради.
Ухвалою суду від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2096/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.12.2019 року о 12:00 год.
У той же час, як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Касаційний суд в ухвалі від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 наголосив на необхідності вирішення питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?
Окрім того, на думку Верховного Суду, у справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності.
По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою від 07 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду:
- погодилась «з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором» і зазначила, що «відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності»;
- прийняла справу № 912/2385/18до розгляду і призначила її в порядку спрощеного позовного провадження на 24 березня 2020 року.
Суд зазначає, що спір у справі № 905/2096/19 також пов'язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема щодо представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі №912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі № 905/2096/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Аналогічних висновків щодо необхідності зупинення касаційного провадження до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 912/2385/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду дійшов Верховний Суд в ухвалах від 04.11.2019 у справі 911/2656/16, від 31.10.2019 у справі № 903/498/18, від 31.10.2019 у справі 910/10621/18, від 11.11.2019 у справі 915/650/18.
На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Зупинити провадження у справі №905/2096/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Зобов'язати прокуратуру і сторони інформувати господарський суд про закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала згідно ст.255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (складення повного тексту ухвали).
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст судового рішення складено 04.12.2019р.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя В.І. Матюхін