Постанова від 28.11.2019 по справі 904/1484/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1484/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.

судді: Білецька Л.М., Кузнецов В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Дідик Л.М., довіреність №б/н від 24.10.2019 р., представник;

представник відповідача не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019року,

суддя Ніколенко М.О., у справі №904/1484/19

за позовом Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М", м. Дніпро

до Громадської організації "Антикорупційна правозахисна рада", м. Дніпро

про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне агропромислове підприємство "М-Самара-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ГО «Антикорупційна правозахисна рада» про визнання інформації недостовірною; зобов'язання спростувати недостовірну інформацію; заборону відповідачу розповсюджувати недостовірну інформацію.

У березні 2019 року Приватне агропромислове підприємство «М-Самара-М» отримало копію листа Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області на ім'я Голови Самарської районної у м. Дніпро ради, в якому зазначено, що згідно заяви голови ГО «Антикорупційна правозахисна рада» ними було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ПАП «М-Самара-М», а саме незаконного вантажного порту за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, АДРЕСА_1 , 17, 19, 21, 23, без наявності дозвільних документів органів державної влади.

Позивач вважає інформацію, викладену у заяві ГО «Антикорупційна правозахисна рада», недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та має негативний вплив на ділову репутацію підприємства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. у справі №904/1484/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" до Громадської організації "Антикорупційна правозахисна рада" про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивована тим, що спірна інформація, яка, на думку позивача, є недостовірною, була викладена відповідачем у своїй заяві, що спрямована на адресу Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області.

Тобто, Громадською організацією "Антикорупційна правозахисна рада", реалізуючи надані наведеними положеннями свої права та у визначеному ними порядку, було повідомлено особам, яких спірна інформація стосується, про існування, на думку відповідача, відповідних порушень.

Заява відповідача не стала відомою громадськості, зокрема, через залучення засобів масової інформації, а відтак, відповідачем було надіслано заяву лише уповноваженим на її розгляд особам.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з рішення суду позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1484/19 від 15.07.2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню, оскільки при ухваленні рішення від 15.07.2019 року суд неправильно застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно застосована норма закону до даних правовідносин, оскільки ст. 34 Конституції України гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Тобто, право на власні оціночні судження, думки, переконання, критичну оцінку певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати. І які, відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту.

Натомість недостовірна інформація, яка зазначена у заяві ГО «Антикорупційна правозахисна рада» на ім'я Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області являє собою зовсім не оціночні судження та не суб'єктивні думки, а носить стверджувальний характер і непрямим обвинуваченням посадових осіб позивача у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 1971 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику). Дане обвинувачення відображається у фразі: "виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ПАП "М-Самара-М", а саме незаконного вантажного порту за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 15-А, 17, 19, 21, 23, без наявності дозвільних документів органів державної влади".

Також у своєму рішенні Господарський суд посилається на статтю 40 Конституції України, якою визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Також позивач вважає, що висновок суду з приводу того, що заява відповідача не стала відомою громадськості не відповідає дійсності, оскільки недостовірна інформація стала відомою громадськості. Так, Самарською районною у місті Дніпрі радою було вручене повідомлення №2-24/370 від 18.03.2019 року та не засвідчена належним чином копія листа старшого слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції В.М. Рацина особам, які на підставі договорів оренди знаходяться на території по вул. Гаванська, 23 у м. Дніпро, що є наслідками саме незаконних дій Відповідача, які виражаються у розповсюдженні недостовірної інформації.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/1484/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.10.2019 на 10:50 годин.

10.10.2019р. у судове засідання представники учасників провадження не з'явилися.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.19 розгляд апеляційної скарги Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/1484/19 відкладено на 22.10.2019 на 11:30 годину.

22.10.2019р. у судове засідання повноважні представники учасників провадження не з'явилися.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.19 розгляд апеляційної скарги Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/1484/19 відкладено на 29.10.2019 на 15:30 годину.

На підставі розпорядження керівника суду №2020/19 від 28.10.2019р., яке обґрунтоване перебуванням у відрядженні судді Вечірка І.О., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Білецька Л.М., Кузнецов В.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.19 прийнято до свого провадження справу №904/1484/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Білецька Л.М., Кузнецов В.О., прийнято до розгляду апеляційні скарги Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.11.2019 року на 16:00 год.

28.11.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

У березні 2019 року Приватне агропромислове підприємство «М-Самара-М» отримало копію листа Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області на ім'я Голови Самарської районної у м. Дніпро ради, в якому зазначено, що згідно заяви голови ГО «Антикорупційна правозахисна рада» ними було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ПАП «М-Самара-М», а саме незаконного вантажного порту за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, АДРЕСА_1 , 17, 19, 21, 23, без наявності дозвільних документів органів державної влади.

Позивач вважає інформацію, викладену у заяві ГО «Антикорупційна правозахисна рада», недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та має негативний вплив на ділову репутацію підприємства.

З огляду на викладене Приватне агропромислове підприємство "М-Самара-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Громадської організації "Антикорупційна правозахисна рада", про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спір по справі стосується визнання інформації недостовірною; зобов'язання спростувати недостовірну інформацію; заборону розповсюджувати недостовірну інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (абз. 1 ч. 4). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 6). Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла ( видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

За змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, а і юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин .

Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 914/2583/17, від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17, від 19.07.2018 у справі №910/5117/17, від 25.07.2019 у справі №910/15371/18, від 03.09.2019 у справі №920/593/18.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник просить визнати недостовірною інформацію, такою, що не відповідає дійсності та має негативний вплив на ділову репутацію підприємства, викладену у заяві ГО «Антикорупційна правозахисна рада».

Матеріали справи не містять доказів опублікування відповідачем такої інформації у пресі, переданні по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. А тому відповідачем не було вчинено дій з поширення інформації, яку заявник вважає недостовірною.

Статтею 200 Цивільного кодексу України передбачено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Отже, відповідачем не було вчинено такої обов'язкової дії, як поширення інформації.

Недостовірною інформацією позивач вважає інформацію поширену Громадською організацією «Антикорупційна правозахистна рада» стосовно виявленого факту самовільного зайняття земельної ділянки ПАП «М-Самара-М», а саме незаконного вантажного порту за адресою: м.Дніпро, вул.Гаванська 15-А, 17, 19, 21, 23 без наявності дозвільних документів органів державної влади.

При цьому, як зазначає сам скаржник, про таку інформацію він довідався від листа Дніпропетровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області (долученого до позовної заяви), який був адресований Голові Самарської районної у м. Дніпро ради, яке не є відповідачем.

Колегія апеляційного суду зауважує на ту обставину, що матеріали даної справи не містять доказів поширення інформації відповідачем, так і надання позивачем саме листа Громадської організації «Антикорупційна правозахистна рада» стосовно виявленого факту самовільного зайняття земельної ділянки ПАП «М-Самара-М», а саме незаконного вантажного порту за адресою: м.Дніпро, вул.Гаванська 15-А, 17, 19, 21, 23 без наявності дозвільних документів органів державної влади.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те що інформація, зазначена у листі Дніпропетровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області, не може бути підставою для захисту права на недоторканість ділової репутації, оскільки із встановлених обставин вбачається відсутність складу правопорушення.

Факт того, чи мало місце діяння та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, встановлюється судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК України). В рамках господарської справи суд не надає оцінку обставинам, які є предметом розгляду у незакінченому кримінальному провадженні, про яке зазначено у листі від 06.03.2019 Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження органів досудового розслідування та, відповідно, судових органів іншої юрисдикції.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Апеляційна скарга Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 року у справі №904/1484/19 задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі № 904/1484/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 05.12.2019р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.М. Білецька

Суддя В.О. Кузнецов

Попередній документ
86105884
Наступний документ
86105886
Інформація про рішення:
№ рішення: 86105885
№ справи: 904/1484/19
Дата рішення: 28.11.2019
Дата публікації: 06.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: