Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 766/8126/19
провадження № 61-13801св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Херсонська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонської міської ради на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Ус О. В. від 08 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В., від 04 липня 2019 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Позовна заява мотивована тим, що 31 грудня 1971 року на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної ради депутатів трудящих № 138 від 06 травня 1969 року ОСОБА_2 та його сім'ї - дружині ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4 , виданий ордер № 285 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , до якої він вселився разом із сім'єю, у 1996 році та 2006 році батьки ОСОБА_4 померли, після їх смерті останній став наймачем спірної квартири за договором найму та продовжував у ній проживати. ОСОБА_4 проживав сам, не був одруженим, власної сім'ї не мав.
Вказував на те, що ОСОБА_4 був його хресним батьком та з 1995 року по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) він проживав з ним у спірній квартирі та продовжує проживати в ній, сплачує житлово-комунальні послуги. Спірна квартира є власністю територіальної громади м. Херсона. У вказаній квартирі він не зареєстрований.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 , визнати його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення цієї квартири, встановити факт, що він проживав у вказаній квартирі однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1995 року і до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У травні 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив заборонити Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві квартири АДРЕСА_1 до ухвалення рішення у цій справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що йому стало відомо про те, що відповідач має намір розподілити спірну квартиру іншим особам, що може утруднити виконання рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві квартири АДРЕСА_1 до ухвалення рішення у справі № 766/8126/19 та набрання ним законної сили.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві спірної квартири, може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу Херсонської міської ради залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки між сторонами існує спір щодо користування спірним приміщенням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року Херсонська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві спірної квартири.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявність самого по собі позову про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику. Вимоги позову не є співмірними із вжитими заходами забезпечення позову. Суди не мотивували свого висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Суди не врахували відсутність у позивача реєстрації місця проживання у спірній квартирі та наявність іншого зареєстрованого місця проживання, також суди не врахували відсутність звернень користувача житлового приміщення ОСОБА_4 до виконавчих органів міської ради про вселення позивача. При цьому позивач не перебуває на обліку як особа потребуюча поліпшення житлових умов. Також суди не врахували, що позивач з 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, має дитину, а звертаючись до суду з цим позовом просить встановити, що він проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 у спірній квартирі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 , визнати його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення цієї квартири, встановити факт, що він проживав у вказаній квартирі однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1995 року і до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві спірної квартири, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Проте колегія суддів не може погодитися із таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки суди не здійснили оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясували співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінили рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтували необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.
Суди не врахували, що наявність самого по собі позову про визнання права користування житловим приміщенням в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику, з огляду на те, що право власності на це приміщення позивачем не оспорюється.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких обставин оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміна рішення є неправильне застування
норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміні рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Ураховуючи, що при вирішенні заяви про забезпечення позову суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, і для вирішення цього питання по суті немає необхідності додаткового з'ясування обставин справи та їх оцінки, оскаржувані судові рішення відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Херсонської міської ради задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 липня 2019 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець