Ухвала
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 391/1217/14-ц
провадження № 61-11197 сво 18
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
розглянувши справу за позовами прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання частково недійсними рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року у складі судді Червонописького В. С. та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Франко В. А., Фомічова С. Є., Черненко В. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовами до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2009 року об'єднано в одне провадження, про визнання частково недійсними рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Позовні заяви мотивовані тим, що при проведенні прокуратурою перевірки встановлено факт прийняття Мар'ївською сільською радоюКомпаніївського району Кіровоградської області незаконних рішень, унаслідок яких з комунальної власності незаконно вибули земельні ділянки розташовані на території с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області, під якими розташоване Юріївське золоторудне родовище, що є власністю народу України.
Рішенням Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 червня 2009 року № 296 відповідачам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 0,25 га кожному у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території с. Тернова Балка Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.
Рішенням Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність відповідачів земельні ділянки площею по 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. 28 грудня 2009 року на підставі вищевказаних рішень сільської ради відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, зареєстровані в установленому законом порядку.
Оскільки земельні ділянки надано для будівництва та обслуговування жилого будинку за рахунок земель сільськогосподарського призначення, то вищевказані рішення сільської ради прийняті з порушенням положень статей 22, 38, 39 ЗК України.
Крім того, на час прийняття оспорюваних рішень сільської ради був відсутній генеральний план с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області, межі села встановлені не були, унаслідок чого порушено пункт 12 Перехідних положень ЗК України.
Відповідачі усупереч вимогам статті 118 ЗК України особисто не звертались до сільської ради з заявами про відведення земельних ділянок у власність, від їх імені діяла інша особа згідно з супровідним листом Всеукраїнської громадської організації «Господарі землі».
Прокурор вважав, що відповідачі не мали на меті задоволення за рахунок отриманих у власність земельних ділянок особистих потреб шляхом розміщення житлових забудов, а дійсною метою було подальше відчуження земельних ділянок та передача їх підприємству, яке буде здійснювати промисловий видобуток золота Юріївського родовища, що є прихованою угодою.
З урахуванням викладеногопрокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області просив суд визнати недійсним рішення Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 червня 2009 року № 296 у частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам, рішення Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність відповідачів земельних ділянок площею по 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року у задоволенні позову прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття рішення про передачу у власність відповідачів земельних ділянок Мар'ївська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області діяла у межах своїх повноважень, передбачених положеннями ЗК України та Законом України «Про місцеве самоврядування», з додержанням вимог, встановлених чинним на той час законодавством, та виходив з недоведеності підстав позову прокурора, у тому числі щодо незаконності набуття відповідачами у власність спірних земельних ділянок. Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачами.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області відмовлено з інших правових підстав.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час прийняття оспорюваних рішень сільської ради надані відповідачам земельні ділянки відносилися до категорії земель сільськогосподарського призначення. У рішенні Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 зазначено, що земельні ділянки передаються за рахунок земель житлової та громадської забудови, що є зміною цільового призначення земельної ділянки, а тому потребує дотримання спеціальної процедури такої зміни, передбаченої Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502. Проте сільською радою вказаного Порядку не дотримано, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення не розроблено, а в існуючому проекті землеустрою, який затверджено рішенням сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360 зміну цільового призначення не передбачено, що свідчить про порушення сільською радою положень статей 20, 21 ЗК України. Відсутній генеральний план с. Тернова Балка (містобудівна документація) Компаніївського району Кіровоградської області.
Спірні земельні ділянки відповідачам передано без погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено положення статті 58 Кодексу України про надра, пунктів 9-11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 та пункту 2 Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 33.
Прокурор протягом 2009-2014 років був наділений правом проводити перевірки будь-яких рішень сільської ради, а також контролюючих органів, які відповідають за погодження отримання громадянами у приватну власність земельних ділянок. Тобто прокурор міг дізнатись про порушення прав держави одразу після винесення оскаржуваних рішень сільської ради та передачі земельних ділянок відповідачам. Отже, вказані обставини свідчать про те, що прокурор звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, прокурор Кіровоградської області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 391/1217/14-ц із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві - Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 391/1217/14-ц за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року.
У листопаді 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві - Гульку Б. І.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга прокурора Кіровоградської області мотивована тим, що відсутні належні та допустимі докази щодо отримання органами прокуратури оспорюваних рішень Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, а, отже, прокурором доведено факт відсутності можливості дізнатися про порушене право держави на розпорядження спірними земельними ділянками. Прокурор довідався про порушення прав держави у 2014 році, тобто строк позовної давності не пропущено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшов відзив ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у зв'язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених: постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 рокуу справі № 391/1045/14-ц (провадження № 61-2163 св 18) та постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 39/1036/14-ц (провадження № 61-4892 св 18).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановіВерховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року, викликана тим, що в аналогічній справі за позовом прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах держави, судом касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Колегія суддів зробила висновок про те, що апеляційний суд належним чином не перевірив, коли держава в особі її органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, а не прокурор, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав про те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка територіально розташована саме на території Юріївського золоторудного родовища, це не спростовує незаконність виділення земельної ділянки у цілому.
Проте постановою Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року, в аналогічній справі, рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов прокурора в повному обсязі. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що 15 січня 2012 року набув чинності Закон України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства». Цим законом внесено зміни до ЦК України, зокрема, виключено пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України. Згідно з підпунктом 3 пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності Законом № 4176-VI особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи. Відповідно до статей 13 та 14 Конституції України та статті 45 ЦПК України 2004 року на вимоги прокурора поширювалась дія пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України. Закон № 4176-VI встановлює дату початку перебігу строку позовної давності для вимог, передбачених пунктом 4 частини першої статті 268 ЦК України. Сам строк позовної давності визначений статтею 257 ЦК України та обраховується за спеціальним правилом, встановленим підпунктом 3 пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4176-VI. Суди попередніх інстанцій не застосували Закон № 4176-VI, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
У матеріалах справи містяться докази розташування спірних земельних ділянок на території Юр'ївського золоторудного родовища (наявність якого була визначена офіційно ще до відповідного звернення відповідачів про отримання спірних земельних ділянок), а також порушення спеціальних вимог законодавства щодо здійснення забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, надані прокурором, яким суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки, зокрема, не вказано, що змусило суди попередніх інстанцій сумніватися в беззаперечності таких доказів.
Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,вважала, що вищевказане свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення спірних правовідносин. Також, вважала за необхідне відступити від зазначених висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання
(у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою
статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Прийняти до розгляду справу за позовами прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання частково недійсними рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Б. І. Гулько В. С. Висоцька В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников В. М. Сімоненко М. Є. Червинська