Справа №127/10783/18
Провадження №1-кс/127/15969/19
26 листопада 2019 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на постанову слідчого про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 26 грудня 2017 року та на бездіяльність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.07.2017,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 26 грудня 2017 року та на бездіяльність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.07.2017. В обгрунтування доводів скарги адвокат ОСОБА_3 зазначив, що 12 липня 2017 року близько 00.30 год. водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21140», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Літин-Вінниця, неподалік автосалону «Тойота» в м. Вінниці, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які від отриманих травм загинули на місці пригоди. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 зник з місця пригоди. По даному факту 12 липня 2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000264 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
13 липня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. У повідомлені про підозру, зокрема, зазначено, що водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.9 «а», 12.14 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак, досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України в порядку, встановленому главою 24 КПК України, закінчене не було, фактично воно не закінчене до цього часу.
Натомість, 26 грудня 2017 року у вищезазначеному кримінальному провадженні старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_8 прийняв постанову про перекваліфікування діяння, вчинене ОСОБА_5 , з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України.
Скаржник вважає вищезазначену постанову слідчого та бездіяльність слідчого і прокурора, яка полягає в незакінченні у встановленому порядку досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, незаконними та необгрунтованими з наступних підстав.
Так, кожна з наведених статей 286 та 135 КК України передбачає відповідальність за діяння, вчиненні в різних часових межах. Враховуючи ознаки наведених кримінальних правопорушень та момент закінчення кожного з цих злочинів, за статтею 135 КК України кваліфікації підлягає тільки бездіяльність, яка може мати місце лише після певних подій (обставин) чи діяння, у тому числі й після діяння, яке підпадає під ознаки ст. 286 цього Кодексу. Отже, діяння, що кваліфіковане за ч. 3 ст. 286 КК України, яке передувало моменту, з якого пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 опинилися в небезпечному для життя стані, і виключно після якого ОСОБА_5 залишив їх без допомоги, в принципі не могло і не може бути перекваліфіковане на ч. 1 ст. 135 КК України.
Крім того, аналіз приписів статей 283 і 284 КПК України дає підстави для висновків, що закінчення досудового слідства можливе виключно в одній з форм, перелічених ч. 2 ст. 283 КПК Украни, оскільки цей перелік є вичерпним: що у випадку, якщо особі було повідомлено про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, але в ході досудового розслідування було встановлено про відсутність в діянні складу цього кримінального правопорушення, то кримінальне провадження підлягає закриттю, а не перекваліфікації; що закрити кримінальне провадження щодо підозрюваного з цих підстав (коли встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) може тільки прокурор, слідчий на закриття кримінального провадження щодо підозрюваного законом не уповноважений; що копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження обов'язково повинна бути направлена, у тому числі й потерпілому; що постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена потерпілим у встановленому КПК України порядку.
Отже, старший слідчий ОСОБА_8 не мав повноважень на закриття кримінального провадження з цих підстав і тим більше не мав права закінчувати досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у спосіб, не передбачений ст. 283 КПК України. З огляду на викладене, досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, фактично є незакінченим, а постанова про перекваліфікацію цих його дій на ч. 1 ст. 135 КК України - незаконною. Вказана постанова прийнята з метою приховати закінчення досудового розслідування щодо тяжкого злочину у невстановлений спосіб та не уповноваженою особою, суперечить вимогам ст.ст. 283 та 284 КПК України.
Висновок слідчого про відсутність у діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КПК України, з посиланням лише на висновок комісійної авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи №5820/5821/17-21/792а від 20.12.2017, без належної оцінки та врахування інших зібраних у кримінальному провадженні доказів є необгрунтованим та безпідставним, зазначений висновок експертизи не може бути визнаний достовірним і достатнім доказом відсутності в діях водія ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки він зроблений на підставі вихідних даних, які повідомив підозрюваний, який є зацікавленою особою, і в матеріалах кримінального провадження є докази, які спростовують ці вихідні дані і прямо вказують на порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть двох осіб.
За таких обставин, бездіяльність слідчого, який не дав оцінки достовірним та достатнім доказам, які поза всякими сумнівами підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та його висновки про відсутність у діях ОСОБА_5 ознак цього злочину є незаконними та необгрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам кримінального провадження.
Не дивлячись на допущені слідчим порушення закону та на фактичне не закінчення досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за наявності належних, достовірних та допустимих доказів, які з достатністю підтверджують винуватість ОСОБА_5 у його вчиненні, прокурор, в порушення вимог ст.ст. 2, 8, 9, 24, 28, 36, 56, 219, 221, 283, 284 КПК України, незаконну постанову слідчого про перекваліфікацію дій підозрюваного не скасував, заходів до ефективного розслідування вказаного кримінального правопорушення в розумні строки та закінчення досудового розслідування у встановленій законом формі не вжив, при цьому на неодноразові вимоги потерпілої сторони копії зазначеної постанови не надав, чим позбавив потерпілого можливості ефективно та вчасно реалізувати свої права у кримінальному провадженні, в якому розслідується смерть його сина.
Скаржник вважає, що строк на оскарження зазначеної постанови старшого слідчого ОСОБА_8 та бездіяльності слідчого і прокурора не пропущений, оскільки він з потерпілим вперше побачили постанову слідчого від 26 грудня 2017 року про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України 24 квітня 2018 року, з даною скаргою до суду звернувся 05 травня 2018 року. Скаржник просить постанову старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_8 про перекваліфікацію діяння, вчиненого ОСОБА_5 , з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України скасувати. Зобов'язати старшого слідчого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 провести та закінчити досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, виключно у встановленому законом порядку. Зобов"язати слідчого та прокурора надати потерпілому ОСОБА_4 витяги з ЄРДР про внесення в нього відомостей щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, та копії усіх процесуальних рішень, прийнятих у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 (повідомлення про підозру, про зміну підозри, внесення у зв"язку з цим відомостей до ЄРДР, постанови про перекваліфікацію дій, обвинувального акта тощо).
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 , пославшись на вищезазначені обставини, скаргу піримав та просив вимоги скарги задоволити.
Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 проти задоволення скарги заперечував.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Судовим розглядом встановлено, що 12 липня 2017 року біля 00.30 год. водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21140», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Літин-Вінниця в напрямку центра м. Вінниці, неподалік автосалону «Тойота» в м. Вінниці, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 загинув на місці пригоди, а пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер в МКЛ ШМД м. Вінниці.
По даному факту ІНФОРМАЦІЯ_1 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000264 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Згідно з постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, дії ОСОБА_5 були перекваліфіковані з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України. В обґрунтування своєї постанови старший слідчий ОСОБА_8 зазначив, що відповідно до висновку комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №5820/5821/17-21/792а від 20.12.2017, в даній дорожній ситуації, водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та в його діях відсутні невідповідності вимог Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, в діях ОСОБА_5 відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Однак, в діях ОСОБА_5 можуть вбачатись ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України - завідомо залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. Згідно ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України, може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого. Однак, виключенням є вчинення вказаного кримінального правопорушення при обтяжуючих обставинах. В даному випадку, діяння вчинене ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, тобто з обтяжуючою ознакою, та потерпілими подано заяви про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 135 КК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює виключний перелік форм закінчення досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
А згідно з частиною третьою цієї статті відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 10 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Отже, аналізуючи наведені приписи, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку, якщо особі було повідомлено про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, але в ході досудового розслідування була встановлена відсутність в діянні складу цього кримінального правопорушення, то кримінальне провадження підлягає закриттю, а не перекваліфікації. Закрити кримінальне провадження щодо підозрюваного з цих підстав (коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) може тільки прокурор. Слідчий на закриття кримінального провадження щодо підозрюваного законом не уповноважений.
Як вбачається з оскаржуваної постанови старший слідчий ОСОБА_8 вважав, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Тому, відповідно до приписів ст. 284 КПК України, він не мав права закінчувати досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у спосіб не передбачений ст. 283 КПК України.
А тому постанова старшого слідчого ОСОБА_8 про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України, тобто, на склад кримінального правопорушення, яке також було внесено до ЄРДР, підлягає скасуванню, оскільки таке рішення не передбачене нормами КПК України та не було скасоване прокурором.
Відповідно до ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право, зокрема, одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, вважає доцільним по доводам скарги постанову старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 про перекваліфікацію діяння, вчиненого ОСОБА_5 , з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України від 26 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 - скасувати та зобов"язати слідчого та прокурора надати потерпілому ОСОБА_4 витяги з ЄРДР про внесення в нього відомостей щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, та копії усіх процесуальних рішень, прийнятих у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 (повідомлення про підозру, про зміну підозри, внесення у зв"язку з цим відомостей до ЄРДР, постанови про перекваліфікацію дій, обвинувального акта тощо).
Щодо вимог в частині зобов'язати слідчого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 провести та закінчити досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, виключно у встановленому законом порядку, то зазначені вимоги є передчасними, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 372, 283, 284 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 задоволити частково.
Постанову старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 про перекваліфікацію діяння, вчиненого ОСОБА_5 , з ч. 3 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України від 26 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 - скасувати.
Зобов"язати слідчого та прокурора надати потерпілому ОСОБА_4 витяги з ЄРДР про внесення в нього відомостей щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, та копії усіх процесуальних рішень, прийнятих у кримінальному провадженні №12017020000000264 від 12.05.2017 (повідомлення про підозру, про зміну підозри, внесення у зв"язку з цим відомостей до ЄРДР, постанови про перекваліфікацію дій, обвинувального акта тощо).
В іншій частині вимог відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: