Ухвала від 04.12.2019 по справі

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

провадження №22-ц-вп/824/795/2019

УХВАЛА

04 грудня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,-

встановив:

26 листопада 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява, у якій ОСОБА_2 просить встановити факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Куйбишево Бахчисарайського району Автономної республіки Крим.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України - АР Крим, померла його мати, на території АР Крим видано документи про смерть, проте пред'явити їх на материковій частини України не є можливим.

У прийнятті заяви слід відмовити з огляду на наступне.

Звертаючись до суду, заявник послався, зокрема, на статті 293 та 315 ЦПК України.

Згідно із статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 316 ЦПК України визначено підсудність справ, які розглядаються відповідно до статті 315 цього Кодексу. Так, частиною 1 статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Зареєстрованим місцем проживання заявника вказано адресу у м.Ялта АР Крим, тобто території, яка відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначена як тимчасово окупована територія.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що набрав законної сили 27 квітня 2014 року, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Разом з тим, статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, а саме:

1. Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

2. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

3. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

4. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

5. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Положення статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у питаннях визначення підсудності справи підлягають застосуванню судами в тих випадках, коли процесуальний закон не містить відповідних правил і справа, яка підсудна судам на тимчасово окупованій території, не може бути розглянута цими судами.

Поряд з цим, виходячи з обставин заяви, для визначення підсудності справи слід керуватися статтею 317 ЦПК України. Тобто, заявник має право самостійно визначити та звернутися до будь-якого суду України поза межами тимчасово окупованих територій і йому не потрібно для цього звертатися до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності заяви.

При цьому, таким будь-яким судом є саме суд першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Загальні та спеціальні правила про інстанційну юрисдикцію визначені §2 глави 2 розділу І ЦПК України та суд апеляційної інстанції не діє як суд першої інстанції у справах окремого провадження.

Окрім того, частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено про можливість оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, Київський апеляційний суд не може бути судом, який розглядає справу як суд першої інстанції.

Ураховуючи наведене, у прийнятті заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 23, 24, 293, 294, 315-317 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті та повернути заявнику матеріали заяви.

Роз'яснити, що відповідно до статті 317 ЦПК України заявник самостійно визначає місцевий загальний суд як суд першої інстанції для розгляду заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Н.В. Поліщук