справа № 760/10908/13-ц
апеляційне провадження № 06.07/824/232/2019
04 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Мостової Галини Іванівни, Волошиної Валентини Миколаївни, Слюсар Тетяни Андріївни в справі за позовом ОСОБА_2 (правонаступники: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ) до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_5 , Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення прав власника,
ОСОБА_1 подав заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мостової Г.І.; суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
Подаючи відповідну заяву ОСОБА_1 зазначив:
спочатку 22 листопада 2019 року суддя Чобіток А.О. розглянула питання щодо відводу колегії суддів в ручному режимі без автоматизованого розподілу судової справи, оскільки зазначені дані не містяться на веб-сайті апеляційного суду й за відсутності звіту про автоматизований розподіл справи між суддями та постановили ухвалу про відмову, а тільки потім колегією суддів, яка розглядає справу була постановлена ухвала щодо необґрунтованості заявленого відводу 21 листопада 2019 року, що підтверджує ЄДРСР за відсутності зазначених відомостей та не було вирішено питання щодо зупинення провадження у справі;
справа №760/10908/13-ц отримана колегією у ручному режимі, без автоматизованого розподілу справи між суддями, повторна участь певних суддів і розгляді справи, вказують на однобокий і упереджений розгляд цієї справи;
на суддю Волошину В.М., яка брала участь у розгляді справи №760/10908/13-ц у складі колегії суддів Панченка М.М., Волошиної В.М., Котули Л.Г. не був складений протокол розподілу цієї справи та звіт про автоматизований розподіл справи між суддями;
вказана колегія суддів є неповноважною, оскільки визначена протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 вересня 2019 року, який складено після робочого дня;
під час роботи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ суддя Мостова Г.І. постановила ухвалу від 15 травня 2013 року (справа №2-3765/09 касаційне провадження №6-21066зп13), якою перекрила доступ до перегляду у Верховному Суді України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2012 року (справа №2-3765/09 касаційне провадження №6-3439св12).
Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується суддею Київського апеляційного суду Саліховим В.В. без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в заяві про відвід колегії суддів, підстав для задоволення заяви не встановлено.
Стаття 36 ЦПК передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихст. 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо .Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі , участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.
При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час іншої або конкретної справи не може бути підставою для відводу судді.
У заяві ОСОБА_1 , як підставу для відводу суддів, посилався на те, що спочатку 22 листопада 2019 року суддя Чобіток А.О. розглянула питання щодо відводу колегії суддів в ручному режимі без автоматизованого розподілу судової справи, а тільки потім колегією суддів, яка розглядає справу була постановлена ухвала щодо необґрунтованості заявленого відводу 21 листопада 2019 року.
Зазначені обставини спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими без посилання заявника на відповідні норми права.
Матеріали справи свідчать, що 21 листопада 2019 року колегією суддів у складі головуючого судді Мостової Г.І.; суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А. постановлено ухвалу про визнання необґрунтованим відвід заявлений ОСОБА_1 (т. 35, а. с. 168-171).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 визначено суддю Чобіток А.О. (т. 35, а. с. 173), яка 22 листопада 2019 року винесла ухвалу про залишення без задоволення заяви про відвід колегії суддів (т. 35, а. с. 174-175).
Оприлюднення в ЄДРСР відомостей не в хронологічному порядку, не може свідчити про вищевикладені доводи заявника щодо часу винесення ухвал, які спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 2.3.11. «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 передбачено, що якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.
Пунктом 2.3.23. передбачено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Таким чином, матеріали справи містять протоколи від 20.09.2019 щодо визначення даної колегії у справі, від 21.11.2019 визначення судді Чобіток А.О. для розгляду заяви про відвід.
Стосовно відсутності в матеріалах справі звітів про автоматизований розподіл справи між суддями, то останні формуються автоматично та містяться на веб-сайті Київського апеляційного суду. ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів не посилався на жодну норму права проте, що зазначені звіти обов'язково повинні міститися в матеріалах справи.
За наведеного посилання заявника на здійснення розподілу справи в ручному режимі не знайшли свого підтвердження.
Не вирішення питання колегією суддів про зупинення провадження у справі не може свідчити про упередженість колегії суддів, враховуючи право на здійснення даних дій судом відповідно до положень ст. 40 ЦПК України, а не його обов'язком.
У разі відмови в задоволенні заяви про відвід, справа продовжує розглядатися тим самим кількісним складом колегії суддів, що не може вказувати на однобокий та упереджений розгляд даної цивільної справи.
Посилання заявника щодо сумнівів в неупередженості судді Волошиної В.М. не знайшли свого відображення в матеріалах справи та не є підставами для її відводу.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019, який складено о 17:11 (т. 34, а. с. 24) не свідчить про будь-які порушення порядку автоматизованого розподілу справи.
Інші доводи заяви ОСОБА_1 стосовно судді Мостової Г.І. під час роботи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ є незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу судді.
Таким чином, доводи заявника не містять підстав для відводу колегії суддів.
Отже, вимоги заяви про відвід не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність колегії суддів у складі: головуючого судді Мостової Г.І.; суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
Таким чином, у задоволенні заяви про відвід колегії суддів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Мостової Галини Іванівни, Волошиної Валентини Миколаївни, Слюсар Тетяни Андріївнивідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: В.В. Саліхов