2 грудня 2019 року м. Київ
Єдиний унікальний номер справи № 362/3985/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/17019/2019
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати в цивільних справах Іванченка М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з централізованого опалення
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1
на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області постановленої 19 липня 2019 року в приміщенні суду в складі судді Кравченко Л.М.,-
Директор КП «Васильківтепломережа» Брік В.І. звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року позов КП «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення - задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, 8 листопада 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження з огляду на таке.
Частиною 1 ст.58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Положеннями ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається з апеляційної скарги вона підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який є адвокатом.
До апеляційної скарги, на підтвердження повноважень подавати та підписувати від імені ОСОБА_1 апеляційної скарги, долучено угода про надання правової допомоги та ордер №154102.
Проте в ордері №154102 не вказано прізвище, ім'я, по - батькові або найменування особи, якій надається правова допомога, а відтак документ заповнено не належним чином, що не дає змогу ОСОБА_2 представляти ОСОБА_1 .
Пунктом 1 ч.5 ст.357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку апелянт при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права їїх підписувати, тому згідно ст. 185 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 у справі за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з централізованого опалення - визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Іванченко