26 листопада 2019 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 374/37/18
номер провадження: 22-ц/824/14386/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 26 липня 2019 року у складі судді Козіної С.М., у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк(далі - ПАТ «ОТП Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2015 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2011282402, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 54 443 грн 99 коп., зі сплатою 0,01% річних та комісією у розмірі 2,1 % від суми кредиту щомісячно, на строк до 25 вересня 2020 року. Позивач зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту щодо здійснення щомісячних платежів на погашення кредиту, станом на 22 січня 2018 року виникла заборгованість у загальному розмірі 85 380 грн 26 коп., з яких: тіло кредиту у розмірі 53 536 грн 77 коп., відсотки за кредитом у розмірі 12 грн 20 коп. та комісія у розмірі 31 831 грн 29 коп.
З урахуванням наведеного, ПАТ «ОТП Банк» просило стягнути із ОСОБА_1 нас свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 85 380 грн 26 коп.
Заочним рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 17 серпня 2018 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк»заборгованість за кредитним договором № 2011282402 від 25 вересня 2015 року в сумі 85 380 грн 26 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У січні 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 17 серпня 2018 року, у якій просив його скасувати та повернути позовну заяву ПАТ «ОТП Банк» для подання до належного суду.
Заяву відповідач мотивував тим, що він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, чим позбавлений був можливості подати свої заперечення проти позову та надати пояснення. Вказував, що він з 23 листопада 2017 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого 20 лютого 2015 року Оболонським РВ ГУДМС в місті Києві на його ім'я, а тому вважав, що ПАТ «ОТП Банк» подало до Ржищівського міського суду Київської області даний позов з порушення правил територіальної підсудності (а.с.135- 142, т.1).
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 29 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Ржищівського міського суду Київської області від 17 серпня 2018 року скасовано і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.183-184, т.1).
У травні 2019 року акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк»), яке є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2011282402 від 25 вересня 2015 року станом на 23 квітня 2019 року у розмірі 102 577 грн 32 коп.
Рішенням Ржищівського міського суду Київської областівід 26 липня 2019 року позов АТ «ОТП Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2011282402 від 25 вересня 2015 року у розмірі 102 577 грн 32 коп., з яких: тіло кредиту у розмірі 53 536 грн 77 коп., відсотки у розмірі 18 грн 91 коп. та комісія у розмірі 49 021 грн 64 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити позов АТ «ОТП Банк» без розгляду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки суд не дав належної оцінки тій обставині, що відповідач з 23 листопада 2017 року зареєстрований та поживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що він зазначив у заяві про перегляд заочного рішення суду від 17 серпня 2018 року. На підтвердження цього відповідач додав до заяви паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20 лютого 2015 року Оболонським РВ ГУДМС в місті Києві на його ім'я. Тому вважає, що вказана справа непідсудна Ржищівському міському суду Київської області. Крім того, зазначає, що кредитний договір № 2011282402 від 25 вересня 2015 року він з банком не укладав, його не підписував та кошти за цим договором не отримував.
Представник АТ «ОТП Банк» - Кременецька О.Л. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Вказує, що посилання відповідача на непідсудність даної справи Ржищівському міському суду Київської області,є необґрунтованими, оскільки за відомостями адресно - довідкового підрозділу територіального органу УДМС України в Київській області місцем проживання ОСОБА_1 є місто Ржищів Київської області. Також вказує, що твердження ОСОБА_1 про неотримання ним коштів за кредитним договором, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 102 577 грн 32 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2018 року ПАТ «ОТП Банкзвернулось до Ржищівського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
05 лютого 2018 року судом першої інстанції направлено запит до адресно - довідкового підрозділу територіального органу УДМС України в Київській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (а.с.59, т.1)
Згідно відомостей адресно - довідкового підрозділу територіального органу УДМС України в Київській області від 13 лютого 2018 року, відповідач ОСОБА_1 з 10 листопада 2015 року знявся з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_3 (а.с.61, т.1).
Таким чином, у суду першої інстанції були підстави для відкриття провадження у справі.
По справі встановлено, що заочним рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 17 серпня 2018 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено та стягнуто на його користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2011282402 від 25 вересня 2015 року в сумі 85 380 грн 26 коп.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення суду від 17 серпня 2018 року у даній справі, у якій просив його скасувати та повернути позовну заяву ПАТ «ОТП Банк» для подання до належного суду, посилаючись на те, що він з 23 листопада 2017 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого 20 лютого 2015 року Оболонським РВ ГУДМС в місті Києві на його ім'я. Тому вважав, що ПАТ «ОТП Банк» подало до Ржищівського міського суду Київської області даний позов з порушення правил територіальної підсудності.
З копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 20 лютого 2015 року Оболонським РВ ГУ ДМС в місті Києві на ім'я ОСОБА_1 , яка долучена до заяви про перегляд заочного рішення, вбачається, що 23 листопада 2017 року виконавчим комітетом Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.141-142, т.1).
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до пунктів 3, 7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч.2 ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Вказані процесуальні норми носять імперативний характер.
Правовий аналіз зазначених процесуальних норм свідчить про те, що суд першої інстанції зобов'язаний передати справу на розгляд іншому суду у тому випадку, якщо на момент надходження позовної заяви та відкриття провадження, дана справа вже належала до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Натомість у випадку, коли справа стала підсудною іншому суду в процесі розгляду, тобто, після відкриття провадження, то така справа повинна бути розглянута судом, який відкрив провадження у справі.
Оскільки на час вирішення заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду від 17 серпня 2018 року у суду першої інстанції були дані про те, що відповідач з 23 листопада 2017 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, до відкриття провадження у даній справі, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, скасувавши своєю ухвалою від 29 березня 2019 року заочне рішення від 17 серпня 2018 року, помилково призначив справу до розгляду та розглянув її, не направивши справу на розгляд за підсудністю до Козелецького районного суду Чернігівської області відповідно вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.
З наведених підстав колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до п.5. ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Згідно з ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про порушення судом правил територіальної підсудності заслуговують на увагу, оскаржуване рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі та відповідно до вимог ч.1 ст.378 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Козелецького районного суду Чернігвської області за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційним судом не вирішувалось питання по суті заявлених позовних вимог, то з урахуванням положень ст.141 ЦПК України відсутні правові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 374, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 26 липня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову.
Цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостінаправити на розгляд до Козелецького районного суду Чернігвської області за встановленою підсудністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді