Іменем України
28 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань України ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР - повернуто особі, яка її подала.
Ухвала вмотивована тим, що ОСОБА_5 28 липня 2019 року звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до керівника Державного бюро розслідувань України ОСОБА_7 , яка згідно поштового повідомлення суб'єктом оскарження була отримана 31.07.2019 року. Отже, право на оскарження такої бездіяльності слідчого в порядку ст. 303 КПК України виникло у ОСОБА_5 після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України, тобто з 2 серпня 2019 року по 10 серпня 2019 року включно.
Також слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді 21 серпня 2019 року про що свідчить дата поштового відправлення, при цьому у скарзі ОСОБА_5 не порушив питання про поновлення цього строку.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та зобов'язати керівника Державного бюро розслідувань України Романа Трубу внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 від 28.07.2019 року.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що він засобами поштового зв'язку до Державного бюро розслідувань України направив заяву про вчинення кримінального правопорушення та 17.08.2019 року отримав повідомлення про вручення даної заяви відповідальним особам Державного бюро розслідувань України, а тому вважає, що саме з цієї дати він набув законних підстав для звернення зі скаргою відповідно до ст. 303 КПК України до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань України.
Представник прокуратури та апелянт в судове засідання не з'явилися, про день та час судового засідання, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі, враховуючи положення ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутність прокурора та апелянта.
Також, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у п. 66 справи Європейського суду з прав людини "Смірнова проти України" розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору (Frydlender v. France, N30979/96, параграф 43, ECHR 2000-VII). Крім того, відповідно до п. 69 даної справи обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи (Mitchell and Holloway v. the United Kingdom,
no. 44808/98, параграф 56, рішення від 17 грудня 2002 року).
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши та дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань України Романа Труби, яка полягає у невнесенні відомостей по заяві про злочин до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року, скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань України Романа Труби щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, - повернуто особі, яка її подала, та роз'яснено особі право повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З таким рішенням слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, відомості про кримінальні правопорушення у передбачений кримінальним процесуальним законодавством 24-годинний строк мають бути внесені до ЄРДР слідчим того органу, на розгляд якого надійшла заява.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_5 28.07.2019 було направлено до Державного бюро розслідувань України заяву про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами Державного бюро розслідувань України.
Отже, відомості про вчинення кримінальних правопорушень за заявою ОСОБА_5 від 28.07.2019 повинні бути внесені в ЄРДР протягом 24 годин з моменту отримання заяви про злочин.
Дана заява отримана Державним бюро розслідувань України 31.07.2019 року. Тобто 01.08.2019 розпочався десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР та закінчився строк оскарження 10.08.2019 року.
Однак ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді, відповідно до оформлення на конверті, зі скаргою лише 21.08.2019 року, яка зареєстрована в суді першої інстанції відповідно до штампу на скарзі 27.08.2019 року, тобто поза межами десятиденного строку з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Доводи ОСОБА_5 про те, що термін оскарження бездіяльності уповноважених осіб Державного бюро розслідувань України починається з дати отримання ним повідомлення про отримання заяви, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
Крім того, в даному випадку, жодного процесуального рішення органом досудового розслідування не прийнято, а поштове повідомлення про отримання заяви відповідальними особами Державного бюро розслідувань України не є процесуальним документом, а тому строк вчинення бездіяльності уповноважених осіб Державного бюро розслідувань України обчислюється з моменту подання заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, та отримання її уповноваженою особою.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не спростовують наведених висновків суду першої інстанції, та не заслуговують на увагу колегії суддів.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в ухвалі та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що повернення скарги слідчим суддею не позбавляє права особу повторно звернутись до органу досудового розслідування з заявою про вчинене кримінальне правопорушення для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у разі бездіяльності прокурора чи слідчого - повторно звернутись до слідчого судді у строки визначені законом.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань України ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР - повернуто особі, яка її подала, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 а й л о Т. М. Ю д е н к о